Думки полтавських майстрів про Сорочинський ярмарок розділилися

Теми
Ольга Правденко26 липня 2014 о 07:122458 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Думки полтавських майстрів про Сорочинський ярмарок розділилися
Національний Сорочинський ярмарок цього року можуть скасувати через ситуацію в країні. За це виступає громадськість, деякі депутати, Миргородська міська рада.

Думки полтавських майстрів про Сорочинський ярмарок розділилисяФото з сайту pann.at.ua

Думки народних майстрів з приводу доцільності проведення
Сорочинського ярмарку розділилися. Алла Маркар’ян, голова Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, переконана, що в основі Сорочинського ярмарку повинно бути народне мистецтво. Нині ж на тут майстрам жодної шани. Вони давно припинили бути взірцем у Сорочинцях: ані пільг, ані належних умов для торгівлі для них не створюють. Приміром, ніхто з них наперед не може бути впевненим, де саме буде його місце торгівлі.

– Часто буває так, що наші місця десь далеко, а на центральній алеї торгують не майстри і продають «українські» вироби, зроблені у Китаї, дешеві відверті кітчи тощо, – зауважила Алла Маркар’ян.

Тому востаннє родина майстрів Маркар’ян (вони займаються різьбленням по дереву, вибійкою, лялькарством, мозаїкою на склі) брала участь в Сорочинському ярмарку 2008 року.

Ставши головою осередку, Алла Маркар’ян кілька разів зверталася до дирекції з проханнями. Зокрема наголошувалося на таких пунктах:

– запрошувати майстрів, які працюють тільки в народних традиціях;

– визначати пріоритетні місця розташування для полтавців;

– членам та атестованим майстрам Національної спілки майстрів народного мистецтва України надати пільги з оплати, згідно із законодавством;

– проведення майстер-класів повинно бути платне.

Жодного пункту не було виконано.

– 2008 року заплатили за участь в ярмарку 3 тисячі гривень, а заробили лише 1500, – зауважила майстриня. – Тому наші майстри з більшим задоволенням їздять на міжнародні ярмарки, фестивалі, свята в Польщу, Туреччину, Великобританію, Сербію. Там безкоштовні і місця, і проживання, і ставлення шанобливе, а майстер-класи платні.

Алла Петрівна зауважує, що справа не в меркантильному, раціональному підході до цього питання, а в духовному. Адже саме традиційні предмети побуту і є ознакою народного мистецтва, національного середовища України. Василь Парахін, відомий український мистецтвознавець, казав, що без національного середовища неможливе повноцінне життя і побутування національ­ного духу.

Натомість Віра Забора, заслужена майстриня України, цього року збирається їхати на Сорочинський ярмарок. Вона розповідає, що ще на початку квітня заплатила за містове – 2 700 гривень.

– Мені, як заслуженому майстру України, 2 метри площі дають безкоштовно, – коментує пані Віра. – Я вже років 16 їжджу на ярмарок у Сорочинці. За цей час він дуже змінився, колись було чисте поле, а тепер облаштували територію.

Жінка визнає, що за містове і справді доводиться багато сплачувати, але разом із тим наводить приклад ярмаркування в українській столиці:

– Лише за 3 дні торгівлі в Києві на так званих ярмарках, організованих «на підтримку українського виробника», майстри сплачують 1200 гривень. Хіба це дешевше?

Щодо майстрів, які відмовилися від участі в Сорочинському ярмарку та скаржаться на високе містове та погану торгівлю,Віра Забора каже:

– Звісно, всім не вгодиш, але треба враховувати й роботи майстрів. Я, наприклад, займаюся вишиванками, їх завжди гарно купують.

А от скасовувати ярмарок, на думку заслуженої майстрині, не варто. Хіба що потрібно відмовитися від помпезності та концертів.

Нині у доцільності проведення Сорочинського ярмарку не сумнівається лише його організатор Світлана Свищева.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter