Школярка з Полтавщини стала переможницею у всесвітньому конкурсі

Статті
Ольга Правденко25 травня 2016 о 10:021056 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Школярка з Полтавщини стала переможницею у всесвітньому конкурсі
За своє наукове дослідження юна полтавка удостоєна другого місця в світі.

Школярка з Полтавщини стала переможницею у всесвітньому конкурсіЄвгенія Дуброва з нагородами. Фото з сайту Ковалівської гімназії

Євгенія Дуброва, учениця 9 класу Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей імені А. Макаренка (село Ковалівка) нещодавно приїхала з Міжнародного науково-технічного форуму в Мексиці. За своє наукове дослідження юна полтавка удостоєна другого місця в світі. Про свою роботу, враження від конкурсу та Мексики Євгенія Дуброва розповіла журналісту «Кола».

У лютому цього року у Всеукраїнському конкурсі «Intel-Еко Україна 2016», що проходив у Києві, брали участь дві учениці з Ковалівської гімназії: Євгенія Дуброва і Тетяна Новосьолова. Дівчата об’єднали дві свої роботи і здобули перше місце, за що отримали у винагороду поїздку до Мексики на міжнародний форум. Утім поїхала лише одна з переможниць – Євгенія Дуброва, оскільки платити за переліт довелося самостійно.

Читайте також: Сільський ренесанс Юрія Фединського: як на Полтавщині відроджують кобзарство (ФОТО, ВІДЕО)

Полтавські школярки довели, що рослини-саліцилати не замінять аспірин

– Над темою дослідження «Рослини-саліцилати як природні замінники ацетилсаліцилової кислоти у профілактиці тромбозів» я почала працювати ще минулого року. Далі разом зі своїм науковим керівником, вчителем біології, розвивала її; знайшла інформацію в Інтернеті про те, що аспірин можна замінити рослинами в профілактиці тромбозів. Ми вирішили перевірити інформацію, і так виникла ідея цього дослідження, – розповідає Женя. – Воно складається з двох частин: хімічної, яку виконувала я і представляла на обласному конкурсі МАН, а друга – біологічна, яка була представлена моєю однокласницею. Коли ми дізналися про конкурс «Intel-Еко Україна 2016» вирішили з Танею об’єднати наші роботи і подати як один проект.

Євгенія розповіла трохи детальніше про наукову роботу:

– Ми досліджували вміст натрію саліцилату у витяжках рослин, які поширені на нашій території – це кора верби, ягоди малини, листя смородини і цвіт липи. А потім перевіряли на кролях вплив саліцилатів і аспірину на судинно-тромбоцитарний гемостаз. Ми взяли три групи кролів, одна з них була контрольною, мала стандартний харчовий раціон, друга – приймала саліцилати, а третя – розчин аспірину. Потім порівнювали і перевіряли показники їх судинно-тромбоцитарного гемостазу. Як висновок – рослини-саліцилати не можуть бути використані як природний замінник аспірину в профілактиці тромбозу.

Загалом дослідження тривало більше року. До слова, дівчата вагалися, чи подавати свою заявку на участь у конкурсі «Intel-Еко Україна 2016», бо вважали, що робота потребує доопрацювання. Та все-таки вирішили ризикнути. Спочатку був заочний етап, на якому відібрали з 300 проектів 197. Очний етап проходив у Києві, де полтавки представляли роботу в категорії «Наука про людину». За підсумками дводенного захисту та інтерв’ю з журі, Тетяна і Євгенія вибороли перше місце і право представляти Україну на IV Міжнародному Форумі IFSES 2016 (International Forum for Science and Engineering Students).

– Перемога стала несподіванкою для нас, але приємною. Ми дуже зраділи. Найперше, що я зробила, дізнавшись про перемогу, – подзвонила мамі, яка теж пораділа за мене. Але одразу ж виникло питання – де знайти тисячу доларів на переліт? Почалися пошуки грошей, бо в батьків такої суми не було, – каже дівчина.

ДОВІДКА «КОЛА»

IV Міжнародний Форум IFSES 2016 (International Forum for Science and Engineering Students) цього року відбувся в місті Гвадалахара, Мексика. Щороку для його проведення обирається інша країна. Під час форуму власні наукові та технічні проекти представили 150 студентів із різних країн світу. Цього року вперше у заході взяли участь школярі загальноосвітніх навчальних закладів. Учнівські проекти були представлені від України, Казахстану, Російської Федерації, Мексики, Словенії, Палестини, Колумбії. Унаслідок захисту наукових проектів у Мексиці делегація України виборола три основні нагороди та дві спеціальні відзнаки. Перше місце здобув Андрій Рабець зі Львова, друге – полтавка Євгенія Дуброва.

До Мексики полетіла лише одна з переможниць через брак коштів

До гідного представлення в Мексиці готувалися всім миром: спеціалісти обласного еколого-натуралістичного центру допомогли з перекладом роботи англійською мовою, а от по фінансову допомогу навчальний заклад звернувся до благодійників. Спочатку зверталися до різних фондів, але скрізь отримували відмову. Зрештою вирішили попросити допомоги в народного депутата України Юрія Бублика, уродженця Ковалівки. Він відгукнувся і дав 20 тисяч гривень, решту доклали батьки.

– Ми просто не знайшли грошей для двох. Тож вирішили, що Тетяна Новосьолова поїде в Київ на захист наукової роботи, а Женя полетить до Мексики. До слова, Тетяна завоювала в столиці друге місце, – розповідає Валерій Шульга, директор Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей імені А. Макаренка.

Мексика – гостра їжа, гучні люди й ідеальні дороги

До Мексики делегація з України летіла два дні. Щоб було дешевше летіли з двома пересадками, спочатку до Стамбула, звідти – до Франкфурта-на-Майні, і вже потім – до Мехіко. А з Мехіко ще 8 годин їхали автобусом до Гвадалахари.

– Найважче після перельоту давалася спека, ми дивувалися, як мексиканці, учасники форуму, при температурі +40 ходять в чорних костюмах, – розповідає Євгенія Дуброва. – А ще в країні дуже гостра їжа. У перший день, коли ми їхали з Мексики до Гвадалахари, нам дали сандвічі, на яких написано «для туристів», але вони були неймовірно гострі, щедро приправлені перцем чилі. Вся їжа дуже гостра, перець чилі додають всюди: і в знамените мексиканське тако, і навіть в цукерки й морозиво.

Ще одне з найбільших вражень від Мексики – дороги. Дівчина розповідає, що за 8 годин переїзду з Мехіко до Гвадалахари на дорозі не трапилося жодної ямки. Ну, і звісно, на все життя Євгенія запам’ятала покинуте місто інків Теотіукан, де розьашовані древні піраміди.

У Гвадалахарі українці відвідали кафедральні собори. Обидва мексиканські міста вразили своєю чистотою та дешевими цінами на вироби зі срібла і шкіри.

– Загалом мексиканці дуже привітні, гучно розмовляють, не соромляться виражати свої емоції, в тому числі через барвистий одяг. А столиця Мексики схожа на мурашник –дуже багато людей, – поділилася Женя.

Та найбільші враження у школярки залишилися від форуму, де вона потоваришувала з багатьма учасниками з інших країн. Найдужче подружилися зі словенцями та з ученицею з Кременчука.

– Університет у Гвадалахарі, де ми захищалися, відрізняється від наших навчальних закладів, приміром, від технічного університету в Полтаві, де я працювала в лабораторії. По-перше, зовсім інша архітектура, по-друге вся територія нагадує більше ботанічний сад: дуже багато рослин, – говорить Євгенія.

Полтавка отримала пропозицію від Гвадалахарського університету здобувати вищу освіту саме в них. Спілкувалися із приводу майбутніх наукових робіт із членами журі.

Читайте також: Ліквідатор аварії на ЧАЕС Іван Гнатенко: «Старі люди, які залишилися у покинутих селах, ховалися від нас, як від окупантів»

Переїхала до Ковалівки з Макіївки

Варто зазначити, що Євгенія Дуброва навчається у Ковалівській гімназії 2 роки. Раніше дівчина жила в Макіївці. Та її сім’я, як і тисячі інших родин зі Сходу, змушена була переїхати, коли там розпочалася війна. Найближча рідня жила в Полтаві, тому Женя з татом, мамою і молодшою сестрою поїхали сюди.

– Коли в місті все більш-менш заспокоїлося, батьки з сестрою повернулися до Макіївки. У мами там робота, яку вона не може покинути, – говорить Євгенія. – Спілкуємося з батьками по скайпу і по телефону, вони приїжджають до мене в гості. Улітку, можливо, поїду до них. Коли батьки поверталися назад, дали мені вибір – продовжити навчання тут чи в Макіївці. Я довго думала і зрештою вирішила залишитися в Ковалівці, бо не хочу отримувати атестат так званої ДНР чи російський.

Зараз Женя живе у рідні, хоча їй і пропонували кімнату в гуртожитку.

Дівчина розповідає, що в гімназії одразу знайшла спільну мову зі школярами, має багато друзів серед однокласників, задоволена рівнем викладання.

– Я рада, що навчаюся у гімназії в Ковалівці, розумію, що там би, у Макіївці, не досягла б такого успіху, – зазначила Євгенія Дуброва.

Нині школярка вже задумується, який навчальний заклад обрати для здобуття вищої освіти. Вагається між українськими та закордонними вишами. Втім, упевнено говорить, що свою майбутню професію пов’яже з хімією та наукою.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter