Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана Хмельницького

Статті
Ольга Правденко23 липня 2015 о 16:015870 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана Хмельницького
Тривалий час образ князя Вишневецького спотворювався, з нього ліпили ворога, страшного і безщадного, а з його сина – польського короля – придворні історики зробили слабкого на розум.

Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана ХмельницькогоКнязь Ієремія Вишневецький. Фото з сайту ukraine.kingdom.kiev.ua

Кат українського народу та польський герой, шляхтич-русин, який зрадив православну віру та став католиком, сором Петра Могили та славного роду Корибутів-Вишневецьких – таким антигероєм зображували Ієремію Вишневецького у радянських підручниках з історії. Тривалий час образ князя Вишневецького спотворювався, з нього ліпили ворога, страшного і безщадного, а з його сина – польського короля – придворні історики зробили слабкого на розум. Яким насправді був цей непересічний князь, яка його роль у розвитку полтавського краю та чому складні стосунки з Хмельницьким на довгі роки спаплюжили його ім’я – далі в матеріалі.

За легендою, на князях роду Вишневецьких лежало прокляття і, ймовірно, винуватцем того був князь Єремія. За чутками, незадовго до смерті Раїна Могилянка, мати Яреми, попросила сина заприсягтися, що він не зрадить віри батьків. Той нібито заприсягся, але не дотримав слова і в 31 рік став католиком. Відтак уже син Яреми Михайло помер молодим, не залишивши нащадків. Згодом згас і весь рід Вишневецьких: його представники-чоловіки помирали, не доживши до літнього віку.

Князь Ярема Вишневецький був нащадком відомого отамана козаків Байди Вишневецього, який був йому дядьком. Його мати Раїна Могилянка була дочкою господаря Молдови та двоюрідною сестрою Петра Могили, митрополита Київського.

ДОВІДКА «КОЛА»

Ієремія-Михайло Вишневецький – відомий державний діяч Речі Посполитої та Русі-України. Ідеолог української колонізації лівого берега Дніпра. Князь із литовсько-руського роду Вишневецьких. Один із найбагатших магнатів Речі Посполитої свого часу. Батько короля Речі Посполитої Михайла I Корибута Вишневецького. Походив із литовсько-руського князівського роду Великого князівства Литовського, син київського каштеляна Михайла Вишневецького і молдаванки (доньки господаря Молдови) Раїни Вишневецької-Могилянки.

Яремині батьки померли рано, сам князь не залишив після себе щоденників або мемуарів, адже був більше зайнятим війнами та господарством, ніж щоденниками, хоча мав прекрасну освіту – вчився у єзуїтському колегіумі у Львові, потім вивчав військову справу в Нідерландах, Італії, Іспанії. Що спонукало Вишневецького прийняти католицизм? Вигоди, які давало це віросповідання у ті часи? Навчання в єзуїтів? Вплив дядька-католика, його опікуна Костянтина Вишневецького? Всі ці питання залишаються без відповіді, все ж історики виділяють дві причини такого вчинку. По-перше, батька Єремії отруїв просто під час причастя підісланий невідомо ким православний монах, а по-друге, у Речі Посполитій особи католицького віровизнання мали більше шансів зайняти високі державні посади, аніж православні чи протестанти. Ні, неправославних тоді ще не переслідували, але і королі, і їхнє найближче оточення таки сповідували християнство західного обряду.

Читайте також: Анатолій Василенко – патріарх української карикатури з Полтавщини

Ярема Вишневецький – король Задніпров’я зі столицею у Лубнах

Ярема одружився вдало з дочкою королівського канцлера Гризельдою Замойською. Красою, як писав сам жених, вона не вирізнялася, але мала чоловічий розум і була не з бідних. Подружжя мало одного сина – майбутнього короля Речі Посполитої Михайла. Після одруження, 1639 року, він повіз Гризельду у свій маєток у Лубни. Лубни були далеко від столиці. Ярема Вишневецький був ледь не королем Задніпров’я – мав розкішний маєток, величезний укріплений палац на Замковій горі, на схилах князь посадив сад, прикрасивши його фонтанами. Мав власне військо, навіть приймав послів іноземних держав. Хвалебні вірші йому писали православні студенти Києво-Могилянської академії.

Прилегла до палацу територія заселялась прибулою шляхтою. Вишневецький укріплює також Бернардинський монастир, будує костьол св. Михайла на честь свого новонародженого сина, майбутнього короля Польщі.

Зміцнює Вишневецький і саме місто. 1641 року в Лубнах налічувалось 2646 господарств і 40 млинів. Він затверджує цеховий лад лубенських ремісників. У своєму листі, затверджуючи 1635-го за Прилуками право на цехове облаштування, Ієремія пише:

– ...также права й вольности надаю, як месту столичному Лубням... вольно им цехмистров из братии своей, кого пожелают, избрать й оному быть во всем послушным, канунов два, как водится между ремесленниками, на год рассытить й на их пожиток обратит.

Лубни були одним із найбільших українських міст того часу. А за 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю (переважно Полтавська, частково Київська, Черкаська і Чернігівська області) збільшилася із 4,5 тисячі до 230 тисяч осіб. Торгова експансія із Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи забороні «литовським людям» торгувати в столиці Московщини. Заохочуючи цехову систему, Єремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за винятком ремонту греблі в разі її прориву, і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.

При цьому як католик князь не гнітив православних, Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями.

Вишневецький був не меншим патріотом своєї землі, ніж Хмельницький

Постає логічне запитання: що ж перетворило розумного господаря на жорсткого екзекутора?

Коли вибухнуло козацько-селянське повстання під проводом Богдана Хмельницького, яке згодом переросло у війну проти Речі Посполитої, Ієремія не став на бік гетьмана. Він захищав польську корону, вважав Хмельницького королем розбійників, жорстоко придушував та катував повсталих селян і козаків у своїх маєтках як на Лівобережній, так і на Правобережній Україні.

Цікаву точку зору про визвольну війну Богдана Хмельницького та роль в ній Вишневецього висловлює британський історик Роберт Фрост. Ось фрагмент з його інтерв’ю gazeta.ua.

– Я особисто розглядаю події після 1648 року як громадянську війну між самими русинами (русинами у XVII-XVIII ст. називали себе українці – прим. авт.) всередині Речі Посполитої. Адже переважна більшість тих, хто воювали на польському боці, були русинами. Бо ж хіба ми можемо назвати Ярему Вишневецького ­поляком? Усі його предки були русинами, з руської шляхти, продов­жувачами великої традиції Русі. Він розмовляв і польською, і руською. Він русин, але католик. Те саме з багатьма шляхетськими родами в Україні,– говорить Роберт Фрост. – Не можна сказати, що Вишневецький був менший ­патріот Русі, ніж Хмельницький. Це просто різні ­точки зору на майбутнє своєї землі. І різне розуміння того, що означає бути руським патріотом. Звичайно, згідно з пізнішою українською національною ідентичністю, ­Вишне­вецький – зрадник. Але йому і руській католицькій шляхті треба було робити вибір: чи підтримувати звичайний, старий уклад життя, чи піти разом із козаками невідомо куди й навіщо. Сам Хмельницький на початку повстання не збирався ­ділити Річ Посполиту. Мав військо, мав перемоги, але не мав держави. І тоді почав чекати на вибори нового короля. Коли ­обрали Яна Казимира, Хмельницький одразу визнав його: він був відданий ідеалам спільної держави – Речі Посполитої. Але існувало протистояння й у польських колах. Перемогла партія помсти – хотіли поставити на місце повстанців та бунтівників. А згодом і росіянам, і австрійцям було ­вигідно культивувати польсько­-українські стереотипи і ворожість цих народів один до одного. Отже, перемогла модель «національно-­визвольної боротьби» українців проти поляків.

За словами історика, Ярема Виш­ненецький першим сформулював ідею створення держави не двох (польського й литовського), а трьох народів, де рівні права мали б поляки, литовці та русини. Але не встиг реалізувати.

– Руська православна шляхта домагалася рівних прав із католицькою. Дехто з руських шляхтичів був присутній у сенаті й у сеймі в XVI столітті. Але згодом, із початком Реформації, почалася католицька реакція, і їх виштовхували звідти одне за одним. Православні русини перетворювались мало не на людей «другого ґатунку». Ідея Вишневецького про Велике князівство Руське могла б дозволити руській шляхті бути представленою на рівних із поляками. Саме цим можна пояснити, чому так багато русинів підтримали його, а не Хмельницького, у війні 1648 року. Руські шляхтичі боролися за рівноправність. Дехто бачить у цьому руський патріотизм, але здебільшого це були приватні інтереси конкретної заможної верстви, – каже Роберт Фрост.

Читайте також: Сталін знав, що Гітлер нападе на Радянський Союз.

Козаки зруйнували маєток у Лубнах, не залишивши й сліду після нього

Під час повстання Богдана Хмельницького Ярема Вишневецький стояв у першій лінії захисників Берестечка перед козацько-татарською армією. Поляки називають Ярему одним із героїв цієї переможної для них битви. Невдовзі після Берестечка, у серпні 1651 року, Ярема помирає у військовому таборі Паволоч. Його поховано у Сокалі, однак дружина вирішила перевезти тіло князя Яреми у безпечніше місце – кількасот кілометрів на захід, у монастир на горі Святий Хрест у Свентокшиських горах. Це перепоховання мало бути тимчасовим і тіло Яреми перевезене. Але від того часу він тут і спочиває.

Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана ХмельницькогоМуміфіковані залишки Яреми Вишневецького

Всі маєтки колись могутнього князя Яреми Вишневецького знищили козаки Хмельницького. Найбільше не пощастило Лубнам, столиці князівських володінь. Повстанці зруйнували пишну княжу резиденцію вщент, рознесли по цеглині костел, кляштор й військові казарми, попалили оселі польських шляхтичів, знищивши до останку їхнє добро. Від колишньої пишноти не залишилося й сліду.

Князь Ієремія Вишневецький – патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана ХмельницькогоМихайло Вишневецький, син Яреми. Фото з сайту uk.wikipedia.org

Єдиний син Ієремії, Михайло Корибут-Вишневецький, залишився сиротою у віці 11 років. Його виховали в Польщі. Він був освіченим юнаком, знав 8 мов, формально був власником найбільших маєтків у Речі Посполитій, але нічого з них не мав, бо всі вони були зруйновані козаками і війною. З 29 вересня 1669 року – обраний король Польщі. За 4 роки на польському престолі (1669-1673 роки) запам’ятався широко розгорнутими реформами майже у всіх сферах, передусім економічній, адміністративній та військовій.

У Лубнах, де була резиденція князя Ієремії, з 2008 року існує вулиця Князів Вишневецьких (колишня – Червоних Казарм). Із полковим містом пов’язана доля чотирьох Вишневецьких.

До теми: українські вечорниці та дошлюбний секс на них

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter