Хочуть заборонити комунізм: що дозволено, а на що – табу

Статті
Надія Труш18 квітня 2015 о 09:112368 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Хочуть заборонити комунізм: що дозволено, а на що – табу
В Україні збираються сказати чітке «ні» комунізму.

Хочуть заборонити комунізм: що дозволено, а на що – табу. Фото Юлії Деркач

Верховна Рада ухвалила Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Нагадаємо, наша країна уже переживала перейменування міст та вулиць у кінці 80-х – на початку 90-х років. Доки документ знаходиться на розгляді у Президента, люди бурхливо обговорюють чергову спробу на державному рівні позбавитися радянського минулого. Чи буде вона вдалою – покаже час. Спробуємо розібратися, як складеться життя українців, якщо закон буде підписаний без змін.

Влада планувала заборонити ідеологію нацистів та комуністів до Дня Перемоги. Але вирішила зробити це раніше і назвала його не забороною ідеології, а забороною пропаганди комунізму. 9 квітня, за місяць до анонсованої раніше дати, Верховна Рада офіційно заборонила пропаганду комунізму і нацизму. За це проголосували 254 народні депутати. Комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнано злочинним і таким, що здійснював політику державного терору. Також визнали злочинним нацистський тоталітарний режим. Вся символіка та пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні заборонені. Тобто закон засуджує комуністичний тоталітарний режим, але комуністичну ідеологію не забороняє. Свої переконання люди зможуть тримати при собі, у власному помешканні, але виносити на загал та переконувати інших – табу. В Уряді очікують, що після підписання закону Президентом, держава остаточно і назавжди попрощається із комуністичним минулим. Не виключено, що варто очікувати спротиву від численної маси пенсіонерів, для яких комунізм – це їхня молодість.

Хочуть заборонити комунізм: що дозволено, а на що – табуІнфографіка Юлії Деркач

Закон про заборону символіки – один із чотирьох ухвалених законів, які стосуються декомунізації. Депутати вирішили розсекретити архіви КДБ, визнали УНР, ЗУНР, УПА і ОУН борцями за незалежність і замінили термін «Велика Вітчизняна війна» на «Друга світова війна» в законі про День Перемоги.

В Україні перейменують 22 міста, одне з яких – на Полтавщині

Під заборону підпадає не лише комуністична символіка, а й назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, підприємств тощо, в яких використані імена або псевдоніми осіб, які займали керівні посади у Комуністичній партії. Місцева влада протягом півроку повинна перейменувати області, райони, міста та села, вулиці та інші об’єкти, які мають радянські назви. У разі невиконання цим процесом займеться Кабмін.

Понад двадцять українських міст, без врахування окупованого Криму та непідконтрольних районів «ДНР» та «ЛНР», можуть отримати нові назви або повернути старі, якщо закон буде підписаний Президентом. Скільки доведеться перейменувати вулиць, провулків, площ та скверів у державі, фізично порахувати просто неможливо. З найгучніших перейменувань – Дніпропетровська область і місто Дніпропетровськ, міста Артемівськ, Дзержинськ, Дніпродзержинськ, Кіровоград, Красноармійськ, Орджонікідзе, Свердловськ, Щорс, Южнокомунарськ. Загалом під зміну назв підпадають 22 міста, у тому числі одне із наймолодших – Комсомольськ Полтавської області, яке у квітні цього року відзначить 55-річний ювілей. З приводу перейменування у місті збираються провести громадське обговорення. Про це на місцевій апаратній нараді на початку тижня заявив мер Комсомольська Сергій Супрун, як інформує офіційний місцевий сайт. Дата публічних обговорень не повідомляється.

Всі перейменування, які стосуються назв у межах села, ухвалюються сільською радою. У містах – міською. Проте якщо за три місяці мер того чи іншого міста не заявить про перейменування, це право отримує голова облдержадміністрації. Якщо ж від громад не буде пропозицій щодо перейменування, депутати ухвалюватимуть відповідні рішення на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

В Україні хочуть встановити День пам’яті жертв комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

У Полтаві дві вулиці хочуть перейменувати на честь бійців АТО

У Полтаві ініціативу позбутися радянських назв вулиць, схоже, сприйняли «на ура». Активісти ГО «Громадський Майдан Полтавщини» ще у січні пропонували Мамаю перейменувати вулиці з радянськими назвами, винести це питання на публічне обговорення. Минуло кілька місяців, але справа не зрушила з місця. Після ухвалення закону полтавці з новою силою повернулися до проблемного питання щодо назв вулиць. Зокрема, міська організація ВО «Свобода» пропонує перейменувати дві вулиці на честь загиблих бійців АТО – вулиці Красіна та Пролетарська.

– З метою увіковічення пам’яті загиблих вояків під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, прохаємо перейменувати вулицю імені Красіна на честь полтавця, патріота, бійця полку особливого призначення «Азов» Антона Грицая. А вулицю Пролетарську перейменувати на честь полтавця, патріота, бійця батальйону оперативного призначення «Донбас» Антона Цедіка, – йдеться у зверненні до міського голови Олександра Мамая. Однак мер проти перейменування вулиць із радянськими назвами.

6 місяців на демонтаж Леніна

В Україні збираються знести усі пам’ятники радянським діячам. Місцева влада повинна буде демонтувати всі пам’ятники радянським діячам в разі підписання закону. Під заборону та як наслідок – демонтаж підпадають: зображення, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним із діяльністю Комуністичної партії, зі встановленням радянської влади на території держави, боротьбою проти учасників змагань за незалежність України в ХХ столітті. Демонтаж потрібно буде здійснити протягом шести місяців, в іншому разі зробити це зобов’яжуть облдержадміністрацію.

Відповідальність: Публічне заперечення злочинів комуністичних та нацистських режимів, публічне використання та пропаганда їхньої символіки в разі, якщо це буде доведено у суді, каратимуть обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без. Якщо ж це буде вчинено повторно, або представником влади, чи із використанням ЗМІ, або організованою групою – тоді «світить» до 10 років із конфіскацією майна або без такої.

За участь у параді 1 травня можуть покарати

Голова ОУН (Організація українських націоналістів) Богдан Червак пояснив:

– Йдеться не про заборону ідеології, а про засудження комуністичного та нацистського режимів і заборону їхньої символіки. Тобто визнано злочинними комуністичний та нацистський тоталітарні режими в Україні. Це буде безпосередньо стосуватися долі КПУ й інших, які ідентифікують з комуністичною ідеологією. Вони або повинні припинити своє існування, або зробити висновки у зв’язку із ухваленням закону. Віднині використовувати червоні комуністичні прапори і нацистську символіку буде заборонено. Комуністи, звичайно ж, зможуть вийти на парад 1 травня, але повинні розуміти, які наслідки їх чекатимуть. Закон також стосується і звичайних громадян. Виходити на вулицю у сорочці із серпом і молотом буде вже незаконно, – сказав Червак.

Фото Юлії Деркач

За словами голови Комуністичної партії Полтавської області Олександра Масенка, у місті проводити мітинг 1 травня будуть. Але поки не називають місця і часу. Щодо покарання за участь у такому заході, то у законі чітко цього не прописано. Можна припустити, що за великого бажання влади прирівняти мітинг до незаконного можна, якщо буде присутня заборонена символіка. Якщо Президент підпише закон до 1 травня, під його дію потраплять червоні прапори з символікою комуністичного режиму. А от просто червоні прапори, без жодної символіки, ймовірно, – цілком легальний атрибут. Про заборону таких нічого не сказано.

Головний комуніст Полтавщини – проти

Депутат Полтавської обласної ради від Компартії Олександр Масенко називає закон не демократичним.

– Це прояв антидемократичності. Влада зараз заявляє, що Україна йде у Європу, будують демократичну державу. Але яка ж це демократія, коли в усіх державах Європи комуністична партія є, а у нас це забороняється? Коли Гітлер 1933 року прийшов до влади в Німеччині, то перше, що він зробив, – заборонив Комуністичну партію, – прокоментував Олександр Масенко. – Не заперечую, що комуністичні ідеологи свого часу припускались помилок, але вони зараз борються не з тим, з чим треба, щоб було кращим життя людей. Взагалі ще не знаю, як розвиватиметься ситуація із ухваленим законом, Президент його ще не підписав. Партію заборонити за законодавством може тільки суд. І вже забороняли раз, 1991-го. Потім скасували це рішення. Якщо влада заявляє, що йде до Європи, то дивно – забороняти ідеологію, бо у світі існують комуністичні партії: і в США, і в Європі. Можливо, це вже вибори почалися, а, ймовірно, відволікають увагу громадськості від насущних проблем.

Що принесе закон простим українцям та підприємцям

– Закон заборонить використовувати у назві чи в логотипах юридичних осіб, політичних партій, інших об’єднань громадян, друкованих ЗМІ символіки комуністичного чи нацистського режимів. У разі порушення: відмова у реєстрації або закриття діючих. Проте свавілля виключене, оскільки закриття можливе лише в судовому порядку за позовом органу МінЮсту, – переконаний Юрій Вовченко, який працює завідуючим відділом ведення Державного реєстру виборців Октябрської районної ради у Полтаві та веде блог про українське законодавство. – Чинні на сьогоднішній час об’єднання, партії або юридичні особи матимуть час і змогу для приведення своїх назв, логотипів, редакційної політики до відповідністі, згідно з вимогами цього закону. Плата за перереєстрацію в такому випадку не стягуватиметься. Політичні партії закрити рішенням МінЮсту неможливо, тому їх просто не допускають до виборів.

Хто платитиме за перейменування

Якщо вулицю, на якій ви проживаєте, перейменують, турбуватись щодо можливих додаткових фінансових витрат не варто, бо реєстраційний збір не справляється за проведення держреєстрації, зокрема, зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів. Тож за перейменування, вочевидь, платитиме держава. На противагу цьому, головний комуніст Олександр Масенко переконаний, що усе це ляже на плечі звичайних українців.

Ми продовжуємо стежити за темою та повідомлятимемо вам про те, наскільки Україна готова забути своє комуністичне минуле і упевнено зробити крок до європейського майбутнього.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter