Підсумки року: як Україна прожила 2015 рік

Суспільство
Ольга Правденко31 грудня 2015 о 14:001068 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Підсумки року: як Україна прожила 2015 рік
Рік, що минає, був насичений політичними подіями: очікуваного завершення неоголошеної війни не сталося, держава отримала нових політиків, нову поліцію, впроваджує чергові реформи та бореться із корупцією. Про те, чим жили українці торік, читайте далі.

Підсумки року: як Україна прожила 2015 рікЯк жила Україна в минулому році. Фото з сайту vk.com

Біометрія

На початку січня того року в Україні стартувало впровадження біометричних закордонних паспортів. З перших днів нововведення виникали проблеми. Заяви на видачу біометрії приймали не відразу через технічну підготовку. Був скандал через ціну на біометричний закордонний паспорт, яка зросла з 518 до 1028 гривень. Далі на арену вийшли шахраї, які обіцяли оформити біометричний паспорт швидше, аніж держава, але дорожче.

З 2016 року українцям почнуть видавати нові внутрішні паспорти, теж біометричні, вони містять чип, або безконтактний електронний носій інформації, на якому записані, біометричні дані людини: відбитки пальців, розпізнавання обличчя, ДНК, долоня руки, сітківка ока тощо.

«Я – Волноваха»

13 січня під Волновахою Донецької області із «Градів» бойовики обстріляли рейсовий автобус «Златоустівка – Донецьк», який проходив паспортний контроль на пункті пропуску поблизу міста Волноваха. Внаслідок артобстрілу загинули 12 осіб, ще 18 були поранені. Після того, коли стало відомо про кількість жертв теракту, терористи заперечували свою причетність. Подію назвали кривавим терактом, тисячі українців вийшли на велелюдний марш миру на Майдан, тримаючи у руках плакати із написом «Я – Волноваха». У марші також взяли участь Петро Порошенко з дружиною, Прем’єр Арсеній Яценюк, мер Києва Віталій Кличко.

Другі Мінські домовленості

Чергове загострення бойових дій на Донбасі, яке припало на січень-лютий 2015 року, спонукало європейських лідерів Ангелу Меркель та Франсуа Олланда знову посадити за стіл переговорів Петра Порошенка та Володимира Путіна. У лютому відбулися переговори «нормандської четвірки» в Мінську. Лідери Німеччини, Франції, України та Росії підписали документ, який мав на меті деескалацію збройного конфлікту на Сході України. Загалом переговори тривали рекордні 16 годин. За цей час учасники перемовин лише кілька разів залишали залу: у Ангели Меркель розрядився телефон і вона винесла його помічникам, щоб зарядили, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров виходив покурити, а Путін виходив із документом в руках для телефонного дзвінка. Зрештою лідери «четвірки» прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів із виконання Мінських угод, який передбачав припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей. Незважаючи на підписаний документ, бойовики обстрілювали Дебальцеве навіть після того, коли, відповідно до домовленостей, мало настати повне припинення вогню. Жоден пункт «Мінська-2» досі не виконаний повністю, а український та російський лідери перекладають провину один на одного.

Бої за Донецький аеропорт

Збройне протистояння між бійцями АТО та сепаратистами за контроль над Донецьким міжнародним аеропортом, що має стратегічне значення, розпочалося ще 2014 року. Але головні і найжорстокіші бої припали саме на 2015-й. Після зруйнування старого і нового терміналів аеропорту українська армія та добровольці утримували оборону інших будівель аеропорту, а також контролювали навколишні села. З першими відбитими потужними атаками бойовиків народилася легенда про «кіборгів». Вперше українських бійців, які на смерть стояли за аеропорт, так почали називати саме бойовики. Втім, українським військовим довелося відходити з «українського Сталінграда» після 242 днів боїв. Наприкінці січня начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко оголосив, що Донецький аеропорт втратив своє стратегічне значення внаслідок його зруйнування і тому утримувати об’єкт не було військової необхідності. Про бої в Донецькому аеропорту та про його захисників створили документальний фільм «Добровольці Божої Чоти». Галерея світлин з «кіборгами» прикрасила першу шпальту «Лос-Анджелес Таймс».

Скандали року

У березні спалахнув скандал навколо зміни керівництва «Укртранснафти», коли в. о. голови правління став Юрій Мірошник. Далі на арену виходить тоді ще губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський. Кілька годин олігарх розбирався у кабінеті із міністром енергетики Демчишиним, який також приїхав, щоб владнати конфлікт. Посеред ночі Коломойський вийшов із будівлі і дуже емоційно розказав журналістам, що він там робив. Відео із розмови олігарха стало «класикою», цитати Коломойського поповнили лексикон українців. Зокрема, його вислів «Каву пити йдемо?»

Титул скандального рятівника року належить тепер уже екс-начальнику Держслужби з надзвичайних ситуацій Зоряну Шкіряку. Йдеться про горезвісну рятувальну операцію українців, які не могли вибратись із Непалу через виверження вулкана. Очолив місію порятунку сам Шкіряк. Спочатку літак, який мав евакуювати українців, не міг вилетіти з Києва, бо в Катманду не давали дозвіл на посадку. Тоді він вилетів, але долетів тільки до Делі, де чекав, поки українські чиновники остаточно узгодять дату посадки в столиці Непалу. І ось, коли до вильоту в Непал все було готове, виявилося, що судно зламане. Тоді ж Шкіряк став героєм ще одного скандалу. У рятувальну подорож повіз свою подружку, яка полетіла до Катманду за державний кошт як психолог-реаніматолог.

У грудні в Україні спалахнув ще один чиновницький скандал. Міністр МВС Арсен Аваков хлюпнув в обличчя Міхеілу Саакашвілі, голові Одеської ОДА, склянку води та вимагав забиратися із України геть. Інцидент стався під час засідання Національної ради реформ. Причиною стала суперечка через продаж Одеського припортового заводу.

Знахідка року

Україна стала країною-фігурантом скандалу, який ледь не поставив під сумнів шлях до євроінтеграції. У грудні стало відомо, що на дачі в Донецькій області виявили колекцію картин, яка пропала 10 років тому з музею в Нідерландах. Більше того, у скандальному викраденні начебто фігурували українські політики та бійці добровольчих батальйонів, які вимагали у голландських мистецтвознавців 50 мільйонів євро. Колекція картин голландських художників, викрадена з музею Westfries у нідерландському Хорні 2005 року, досі в Україні.

Ліквідація року

За 2015 рік в Україні ліквідували близько півсотні банків. Це установи, які не віддавали депозити вкладникам, працювали зі «схемними операціями» тощо. Закрили VAB Банк, City Commerce Bank, «Дельта-Банк», банк «Київська Русь». У лютому Національний банк визнав неплатоспроможним банк «Надра» Дмитра Фірташа, який входить у групу найбільших фінансових установ України. Подія року в банківській сфері – посилили відповідальність власників за доведення банків до банкрутства. З ініціативи НБУ відповідний закон ухвалила Верховна Рада. 2015 року почався процес боротьби з однією з головних проблем банківської системи – кредитуванням осіб, пов’язаних з керівництвом – коли банк дає дешеві кредити компаніям своїх засновників під ефемерну заставу. Через банкрутство банків економіка втратила 80 мільярдів гривень.

Декомунізація і «ленінопад»

У травні Верховна Рада ухвалила декомунізаційний пакет законів. В Україні мають перейменувати 941 населений пункт, назви яких пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим. 2015 рік Україна проводжає, так і не виконавши перший етап декомунізації. Міські та селещні ради мали провести громадські слухання та на сесіях обрати і затвердити нові назви для своїх населених пунктів. Однак до Верховної Ради надійшло лише 25 подань про затвердження змін назв населених пунктів.

Ще одне декомунізаційне досягнення року – у грудні офіційно заборонили діяльність Комуністичної партії.

Станом на листопад 2015-го в Україні залишалося менше 1200 пам’ятників Леніну. Хвиля «ленінопаду» тривала протягом всього 2015 року. Найбльші знакові повалення постаментів були у Краматорську, у квітні, із бійкою та у Станиці Луганській і в Харкові, де невідомі у масках звалили два пам’ятники Леніну.

«Мукачівський конфлікт»

Події 11 та 12 липня в Мукачевому вже встигли охрестити «другим фронтом». У липні 20 озброєних осіб у камуфляжній формі з написами «Правий сектор» та відповідними наклейками на автомобілях призначили зустріч місцевим жителям в одному з кафе. Під час зустрічі народного депутата Михайла Ланьо та керівника 1-го запасного батальйону ДУК «Правий сектор» сталася перестрілка. Згоріли три поліцейські машини, перекрли трасу Київ – Чоп. Бійці ПС прорвались до лісу, де й зайняли оборону. Генпрокуратура створила спеціальну міжвідомчу групу для розслідування цього епізоду, який в ГПУ кваліфікували як створення злочинної організації та теракт. Справа так і не була розслідувана до кінця.

Думки щодо того, чому у Мукачевому відбулися бої за участі «Правого сектору», різнилися між собою. Зокрема, вважали ці події ретельно спланованою провокацією з метою позбавити Україну останніх шансів отримати безвізовий режим із Європою. Інша думка – перерозподіл політичного впливу та контрабандних потоків на Закарпатті.

Нова поліція

У липні стартувала робота поліції. На кінець 2015 року в Україні нараховується приблизно 3 тисячі патрульних поліцейських. За цей час поліція пережила кілька гучних скандалів, бурхливих обговорень громадськості та навіть звільнень. Зокрема, начальника поліції Кривого Рогу Валерія Лютого звинуватили у побитті помічника нардепа, екс-бійця «Донсабу» Віталія Чернявського. У вересні з нової київської поліції звільнили 12 осіб, здебільшого за порушення дисципліни і вживання алкогольних напоїв.

Вибух біля Верховної Ради

Наприкінці літа під стінами Верховної Ради пролунав потужний вибух. У натовп кинули бойову гранату. Постраждали приблизно 100 правоохоронців. Перед цим, після інформації про успішне голосування депутатів за децентралізацію, між протестувальниками, міліцією та співробітниками Нацгвардії, які оточили Парламент, почалися сутички на тлі розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України. Йшлося про закон, який обіцяв громадам на місцях по всій території України розширення місцевих повноважень, зокрема, і на тимчасово окупованих територіям. Після кривавих подій під Радою затримали 31 учасника мітингу. Пізніше 13 осіб відпустили. Прокуратура Києва оголосила підозру 18 особам, деяких заарештували.

Політичні арештанти року

У вересні заарештували народного депутата Ігоря Мосійчука. Його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ч. 2, 3 ст. 296 (хуліганство), ч. 1, 2 ст. 350 (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок), ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч.1, 2 ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного) КК України. Мосійчука затримали після демонстрації відеоролика з отриманням хабара у Верховній Раді. Там нардепа і арештували. За час судової тяганини Мосійчук оголошував голодування та потрапив у реанімацію. Судовий процес у цій справі триває досі, розглядати справу Мосійчука будуть у новому 2016 році.

У жовтні затримали Геннадія Корбана, лідера партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Йому інкримінують створення організованої злочинної групи, розтрату коштів «Фонду оборони країни». Під час обшуків у центральному офісі партії у Дніпропетровську вилучили понад мільйон доларів, 5 автоматів Калашникова, апаратуру для прослуховування, різні печатки. Судова тяганина у справі Корбана триває й досі. У грудні суд змінив запобіжний захід з домашнього арешту на взяття під варту.

Український удар санкціями

У вересні Україна запровадила масштабні санкції проти Росії. Президент України Петро Порошенко підписав указ про запровадження нового типу санкцій щодо Росії. Санкції стосуються майже 400 фізичних і понад 100 юридичних осіб. Вони передбачають блокування активів, тимчасові обмеження користування належним їм майном, запобігання вивезення капіталів за межі України, а також візові обмеження. Серед російських офіційних осіб, згаданих у списку, – міністр оборони Сергій Шойгу, начальник генштабу генерал Валерій Герасимов, командувач ВДВ Володимир Шаманов, голова Думи Сергій Наришкін, голова конституційного суду Валерій Зорькін. Також під санкції підпали глава Чечні Рамзан Кадиров, дитячий омбудсмен Павло Астахов і низка депутатів Держдуми. Крім того, до переліку увійшов співак Йосип Кобзон, якого зі скандалом позбавили звання почесного громадянина багатьох міст України, зокрема, Полтави і Кобеляк. У жовтні Україна припинила авіасполучення із Росією, у відповідь отримала «дзеркальні санкції» від РФ на рік, внаслідок яких українські авіаперевізники не матимуть права здійснювати польоти до російських міст.

Смерті року

«Музична втрата року» – так називають загибель Кузьми Скрябіна. У лютому в ДТП на Дніпропетровщині загинув український співак Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін». Він помер на місці аварії внаслідок зіткнення позашляховика, в якому перебував, та вантажівки. У липні на місці загибелі співака встановили пам’ятний знак, а у жовтні у Луцьку спорудили перший в Україні пам’ятник Скрябіну. Ініціатором увіковічення Андрія Кузьменка став його товариш.

Наприкінці лютого загинув скандальний український політик, «головний диригент» Партії регіонів Михайло Чечетов. Політик вчинив самогубство, вистрибнувши з вікна 17-го поверху. Перед смертю написав записку, в якій просив зрозуміти його рішення.

У квітні біля власного будинку убили члена Партії регіонів Олега Калашникова. У нього стріляли з двох різних одиниць зброї. У Калашникова був тоді пістолет, але він не встиг вистрілити.

Того ж місяця вдень у подвір’ї біля будинку розстріляли скандального журналіста Олеся Бузину. Йому чотири рази вистрілили в спину з пістолета Макарова. У резонансному вбивстві одразу ж побачили російський слід. Та підозрюваних знайшли в Україні – це боєць батальйону «Київ-2» Андрій Медведько та командир взводу 54-го окремого розвідувального батальйону Денис Поліщук. Суд у справі триває.

Вибори

25 жовтня відбулися чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. На тимчасово окупованій внаслідок російської агресії території (АРК, окремі райони Донецької та Луганської областей) місцеві вибори не відбувалися. Виборів також не було в окремих підконтрольних українській владі населених пунктах Донбасу, де голосування могло бути небезпечним для життя людей через наближеність до військових дій. У Маріуполі та Красноармійську Донецької області вибори було зірвано через відсутність легітимних бюлетенів на дільницях. А у Сватовому Луганської області вибори до міськради визнали недійсними через помилки під час друкування бюлетенів.

Без скандалів не обійшлося і на мирній території. ЦВК спочатку виступала проти проведення другого туру у Павлограді, мотивуючи це тим, що кількість виборців там зменшилася до рівня нижче 90 тисяч. Проте після скандалу погодилася провести повторне голосування.

Читайте також: Підсумки року. Чим жила Україна у 2014 році

Надія Труш

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter