1 вересня у країнах-сусідках: в Білорусі розповідали про війну в Україні, а в Польщі почали зі служби в костелі

Суспільство
Ольга Правденко2 вересня 2016 о 12:04628 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 1 вересня у країнах-сусідках: в Білорусі розповідали про війну в Україні, а в Польщі почали зі служби в костелі
У Мінську на 1 уроці розповідали про українських дітей, які сидять у підвалах та дякували батьку-Лукашенку за все. А в Польщі провели тест з англійської.

1 вересня у країнах-сусідках: в Білорусі розповідали про війну в Україні, а в Польщі почали зі служби в костеліТаке різне 1 вересня. Фото з сайту poradumo.pp.ua

Перший дзвінок учора пролунав в багатьох країнах світу. Яким він був у Білорусі та Польщі дізнайтеся з перших уст мам школярів.

Мінськ: «Діти, а ви знаєте, хто в нашій країні найголовніший?»

Донька Катерини Корольової цього року пішла до першого класу однієї з мінських шкіл. Мама першокласниці написала про свої враження від урочистої лінійки та першого уроку у фейсбуці. Зазначили при цьому, що на урочистостях не почула від учителів жодного слова рідною мовою, країну освітяни уперто продовжують називати на радянський манер Білорусією, а діти співали про Білу Русь та Росію.

– Лінійка в школі пройшла весело. Одинадцятикласники співали в подарунок директору школи пісню: щось про те, що «це не останній день нашого життя». Потім дівчатка співали патріотичну пісню однієї любительки багатих немолодих чоловіків про Білу РУСЬ (там є рядки: як в БІЛОРУСІЇ дзвонять дзвони, в РОСІЇ чують дзвін). сама директор школи наполегливо називала батьків «товариші батьки», – пише Катерина Корольова на своїй сторінці у Фейсбуці. – Коли ми піднялися в клас, стало ясно, що все ще гірше: директор прийшла до нас з питанням до дітей. Питання звучало так: «Діти, від кого ви отримуєте подарунки?» діти відповіли: «Від мами, тата, дідуся і бабусі». Друге питання: «Діти, а ви знаєте, хто в нашій країні найголовніший?» Діти, нормальні діти, повинні були відповісти: «Ми, ми тут найголовніші, ми - люди, народ». Але діти хором і абсолютною більшістю вигукнули щось про Лукашенка. Директор залишилася задоволена. Так, каже, він найголовніший і він тут вам подаруночки передав, ви, каже, сьогодні отримаєте подарунки від того, від кого ніколи не отримували.

Читайте також: День знань у школі №5 Полтави: недовго, демократично, українською

Далі Катерина продовжує:

– У мене дуже сумні враження. тому що з першого класу їм брешуть. Бо коли одна маленька дівчинка заплакала, сидячи на останній парті, бо її мама не прийшла на лінійку, вчитель голосно сказала: хто це у нас там плаче, встань, ми на тебе подивимося всім класом. Усіх батьків зобов’язали купити однакову форму, назвавши це «школою майбутнього», хоча це очевидно навіть не школа справжнього, а зовсім точно школа минулого. При цьому форму (до слова, вона ще й абсолютно не красива) продає один єдиний в Мінську магазин, і це наводить на певні думки.

Катерина зазначила також, що від жодного педагога не почула білоруської мови. Але ще гірше було під час першого уроку, який називався «урок миру».

– Дитині на першому уроці миру розповіли про те, що в Україні зараз війна, і там діти сидять в підвалах і не можуть навчатися. Я от думаю, наскільки мого терпіння вистачить? – ставить риторичне запитання Катерина.

Вроцлав: «Жодних квітів. Форма одягу – вільна»

Зовсім по-іншому пройшов 1 дзвоник у сусідній Польщі, а саме у місті Вроцлаві. До Вроцлава переїхала родина Марини Ігнатюк з Полтави. Син Марини, Матвій, розпочав навчання у польській школі. Марина пише, що 1 вересня у Вроцлаві, це абсолютна протилежність 1 вересню в Полтаві. Жодних урочистих лінійок, квітів і перших тематичних уроків.

– На 8.00 була служба в костелі. На 9.00 лінійка в гімназії, але зовсім не така, як в Україні. Директор зібрав у холі дітей, побажав всім удачі та й все. Жодних квітів. Форма одягу – вільна. Лише у випускників гімназії краватки з емблемою навчального закладу, – пише Марина. – Переважна більшість дітей була в білих сорочках, джинсах, шортах і кросівках.

Замість першого уроку для дітей провели тест з англійської мови, щоб визначити рівень знань та розподілити по групах.

До слова, у польських школярів немає паперових щоденників. Лише електронні. При цьому пароль доступу до таких щоденників різний у батьків і дітей. Оцінки в класі не обговорюють.

– У нашому класі 20 учнів. Але є інтеграційні класи, де навчаються різні діти, в тому числі з обмеженими можливостями. У таких класах по 15-20 учнів. Предмети у школі такі як і в нас. За винятком релігії та уроків з артистизму, – додала Марина Ігнатюк.

До теми: У Глобиному на Полтавщині першокласників вітала Осінь на коні

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter