«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»

Інтерв'ю
Дар 039 я Розумняк22 червня 2014 о 18:104125 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 «Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»
У мистецькій пивниці «100 доріг» фолк-гурт закривав концертний сезон - влітку учасники будуть відпочивати.

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»«Стрибожі внуці»

Послухати автентичні українські народні пісні зібралося не так багато прихильників - друзі, родина, найпалкіші фанати. Атмосфера у залі панувала тепла та дружня – випадкових гостей не було. Особливої радості додавали діточки – їх було чимало. У тому числі, й діти самих учасників колективу.

«Стрибожі внуці» ( Сергій Буланий, Аліна Лущай, Аліна Головченко, Оксана Дронова та Людмила Квашук) відспівали акапельно у два відділення. Виконали нові («Ой, да понад Дунаєм», «Там вітер ламає») та старі композиції, порадували улюбленими хітами («Ой, мамо, люблю Гриця», «Горіла сосна, палала», «Посіяли дівки льон») та піснями на вірші Тараса Шевченка («Причинна»). Настрій калейдоскопом змінювався від мінору до мажору: очі дівчат та Сергія ближчали то від радості, то від сліз.

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»Українські народні інструменти, які використовують "Стрибожі внуці"

Колектив хоч і пообіцяв цього разу не пояснювати пісні, слова не втримав. Жваве спілкування із глядачами, яке часто переходило в «одкровення» - саме та родзинка гурту, що виділяє його із-поміж інших народників. Навіть, відкрили таємницю, що у гурті скоро буде ще одне весілля.

- Наші ряди рідіють, - сумно сказала Аліна Лущай.

Колектив не має можливості їздити у експедиції та збирати пісенний матеріал:

- Поява репертуару у нашому колективі – містика. Завжди знайдуться добрі люди, які подарують нам пісні, - пояснила Оксана Дронова зі сцени.

Зате вони повноцінно використовують як супровід такі народні інструменти: бугай, рубель, гребінь, коса, бубен. Завжди одягнені у все українське, учасники «Стрибожих внуць» не відходять від народних традицій ні на крок. Це підтверджує їх поведінка на сцені, манера співу, репертуар. Лише своїми голосами кожен із них показує свою яскраву індивідуальність. Чи не так має бути на справжніх концертах?

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»Аліна Лущай подарувала молодій парі, у якої було нещодавно весілля, вишиту бісером ікону.

Навесні гурт не тішив своїх прихильників сольними виступами – народження малих дітей та політична ситуація ну ніяк не сприяла концертній діяльності. Аліна Лущай зізналася, що і пропозицій особливо не було – люди зараз розгублені. Та дівчата пообіцяли, що без Сорочинців це літо не обійдеться. Закордонні поїздки гурт теж поки припинив – дуже малі діти ще не дають можливість вирушати у далеку дорогу.

Навіть для цього концерту була певна причина. Але про це нам розказали уже в гримерці.

- Ми очікували групу туристів із Вінниці, власне тому і вирішили зібратися поспівати, - говорить Аліна Лущай та додає: - Вони в останній момент все відмінили – побоялися їхати через те, що ми близько до «гарячої» точки. Інша вокаліста Оксана Дронова пояснила:

- Ми б раніше зробили, але старалися підібрати дату під приїзд.

Дівчата переймаються через останні події, через полонених із Полтави. Війна сниться їм. Все це якимось чином передається зі сцени публіці. Адже навіть весільні чи жартівливі пісні звучать уже не так безтурботно – у голосах чути ноти тривоги.

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»Купа малих дітей на концерті - своїх та чужих - радість для гурту

«Стрибожі внуці» - прибічники автентичного українського співу. При самій ідеї «перемішувати» народне та сучасне Людмила Квашук скривилася – дівчатам ближче традиційне виконання. Хоча, за словами Аліни Головченко, спробувати можна було б.

- Ми не проти сторонніх проектів, але, щоб одноголосно всім сподобалося, і ми брали участь – таке рідко буває, - вважає Людмила.

Оксана додала:

- «Внуці» робили із «Онейроїдом» у альбом паливо декілька спільних пісень. Вони ще у перспективі запису.

Займатися своєю «розкруткою» гурт поки не планує.

- У нас не було таких думок через те, у нас немає людини, яка б зайнялася. Ми репетируємо від концерту до концерту. Окремо часу не вистачає. Та і на це потрібні великі кошти, а ми їх не маємо. Тим більше, народна музика – специфічний продукт, - говорить Аліна Головченко.

Людмила підтвердила:

- Це, скоріше, хобі. Ми не розраховуємо, що будемо заробляти цим гроші.

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»Бугай - український народний інструмент

Справді, зробити бізнес із народного співу – задача не із легких. Та і чи залишиться це народним співом, не перетворившись у комерційний проект – судити важко. Тому «Стрибожі внуці» не сходять із народної стежки, де кожна пісня змушує душу розвертатися. Адже вона виконана просто так – без прагнення отримати прибуток чи потрапити на ТБ.

Це результат того, що колектив виріс із фольклорного ансамблю «Живої води» імені Павла Бакланова у повноцінний гурт. Там, під керівництвом родини Бакланових, їх «виховали» у атмосфері народних традицій та альтруїстичної любові до всього рідного.

Кожен із учасників йшов своєю дорогою, але за словами Людмили: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас». Тому дівчата, наприклад, не створюють собі образи на сцені. Повиходили заміж – одягли очіпки. Народне зі сцени саме проникає у їх життя. Вони готують традиційні страви, вчать дітей народним пісенькам, займаються вишивкою тощо.

Якийсь час гурт організував студію вокалу «Стрибожі внуці» для популяризації народних пісень. Але вона на жаль не користується популярністю. Самі дівчата зізнаються – часу на все не вистачає, та і людям не до цього зараз. Аліна Лущай має одну ученицю – 10-річну Наталку Микитченко – зайняли із нею перше місце у конкурсі дитячої пісні у м. Глобине.

«Стрибожі внуці»: «Не ми вибирали народне, народне вибрало нас»Із чоловічим вокалом пісні зазвучали по-новому

Є у гурті чоловік. Він з’явився через брак голосів – поки Людмила була у декреті, а Оксана не встигала усюди. Сергій Буланий прийшов до «Внуць» із україномовного акустичного гурту «Контрабас», то ж тематика народної музики йому близька, як нікому.

- Хочеться займатися чимось, крім роботи та сім’ї. Хочеться ходити на репетиції вечорами, отримувати задоволення від співу, - розповідає Сергій.

Сам він будівельник і повсякденне життя далеке від музики. У жіночому колективі як риба у воді – легко зійшовся із усіма характером.

- Завдяки творчій співпраці із жінками я зламав багато стереотипів про них. Наприклад, не правда, що дівчата постійно запізнюються. У нас такого не має у гурті, - розповів Сергій.

Чоловічий вокал гармонійно розбавив дзвінкі дівочі голосочки. Гурт набув нового звучання та формату. Сподіваємося, це дасть йому поштовх на плідну творчу співпрацю, таку необхідну для оновлення української народної пісні.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter