Нардеп Костянтин Іщейкін готовий бути міністром МОЗ та радий, що в Полтаві з’явилася вулиця Кукоби (відео)

Інтерв'ю
Ольга Правденко26 травня 2016 о 10:0428051 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Нардеп Костянтин Іщейкін готовий бути міністром МОЗ та радий, що в Полтаві з’явилася вулиця Кукоби (відео)
Народний депутат розповів про реформування медицини, чому він не задоволений процесом децентралізації на Полтавщині, про ставлення до перейменованої вулиці на честь його покійного тестя Анатолія Кукоби та відповів на інші питання.

Народний депутат Костянтин Іщейкін готовий бути міністром МОЗ та радий, що в Полтаві з’явилася вулиця КукобиКостянтин Іщейкін. Фото Андрія Іванова (2 шт.)

Народний депутат України Костянтин Іщейкін був гостем редакції «Кола» цього тижня. 2014 року його вперше обрали нардепом, балотувався у 148-му виборчому окрузі. Іщейкін наголошує, що до того часу політикою не займався, був членом лише однієї партії – УДАР. В інтерв’ю народний депутат розповів про реформування медицини, чому він не задоволений процесом децентралізації на Полтавщині, про ставлення до перейменованої вулиці на честь його покійного тестя Анатолія Кукоби та відповів на інші питання.

Іщейкін готовий бути міністром охорони здоров’я

Пане Костянтине, стан, в якому перебуває зараз галузь охорони здоров’я, можна назвати катастрофічним: низькі зарплати медиків, незадоволення якістю послуг, хабарі… На Вашу думку, що потрібно зробити заради якісних змін у цій сфері?

– Сьогодні головною проблемою медицини є те, що в кола зацікавлених осіб (міністерства, комітету, медичної спільноти) немає спільної думки, до якої ми маємо прийти. Тут можна додати й те, що галузь досить часто потерпала від зміни міністрів. Я бачу майбутню українську медицину страховою, але хотілося б, щоб в країну зайшли визнані у світі страхові компанії. Перший крок у цьому напрямку вже зроблений – у Верховній Раді прийняли законопроект про автономізацію лікарняних закладів у першому читанні. Це спроба перейти від фінансування за ліжко-місце до фінансування за послуги, щоб підняти їхню якість, підвищити заробітну плату медпрацівникам, надати змогу пацієнтові самому вибирати, де він буде отримувати ті чи інші послуги і нарешті перестати брехати, що в нас є безкоштовна медицина. На мою думку, у лікарнях має бути прайс-лист, де вказуватимуть, скільки коштує та чи інша процедура, і пацієнти вже самі визначатимуть, до кого звертатися. Наступний крок – імплементація європейських стандартів лікування, тому що жодна європейська страхова компанія не буде працювати, якщо немає уніфікованих підходів. Має бути прийнятий один для всіх план лікування того чи іншого захворювання. Продовжуючи, треба сказати і про необхідність реформування вищої медичної освіти, тому що якщо ми кажемо, що якість послуг незадовільна, то вона починається з освіти. Підготовка молодшого персоналу взагалі відсутня. Звичайно, йдеться і про реформування центрів переливання крові.

Читайте також: Школярка з Полтавщини стала переможницею у всесвітньому конкурсі

– Зараз країна живе без міністра охорони здоров’я, є лише виконувач обов’язків. Чи готові Ви, якщо запропонує Прем’єр-міністр, очолити МОЗ?

– Більшість моїх колег із фракції, коли постало питання, кого запропонувати на посаду очільника галузі, назвала моє прізвище. Навіть організували збір підписів і за день зібрали понад 150 без мого сприяння. Але я не переймався цим питанням особисто. Як депутат-мажоритарник, який раніше ніколи не займався політикою, мав членство в одній партії – УДАР – і сьогодні є позапартійним членом фракції БПП, насамперед маю відповідальність перед ними. Ті люди, яким раніше пропонували очолити галузь, відмовилися. У ЗМІ розглядали багато версій чому: хтось боїться «фармацевтичної мафії», хтось – відповідальності, інші вважають, що міністр – це лише на декілька місяців. Місце міністра ще залишається вакантним. На мою думку, в.о. міністра Віктору Шафранському треба надати можливість себе показати. Він має відпрацювати, принаймні декілька місяців.

– І все-таки, Ви б очолили МОЗ?

– Я готовий до роботи в Кабміні. А чи прийняв би пропозицію, залежить від багатьох моментів, крім тих, що перерахував уже – це потужне фармацевтичне лобі в країні. Ми з вами бачили, як два міністри за півтора року сказали, що з цим не впоралися, і система їх викинула.

– Пане Костянтине, вже не один рік говорять про необхідність передати право розпоряджатися землею поза населеними пунктами місцевим радам. Перший крок зроблено – законопроект прийняли у першому читанні. Коли нарешті депутати дійдуть згоди з цього питання і приймуть закон остаточно?

– Я підтримував цей законопроект. Єдність у залі (сесійній – прим. авт.) із цього питання є, переконаний, що найближчим часом ми приймемо закон. Основне тут – здолати корупцію, але чи не буде вона продовжуватися на місцевих рівнях – це вже питання. Адже все, що має прозоро розподілятися, буде в руках представників місцевої громади. Чи працюватимуть вони на громаду, залежить від трьох головних чинників, які мають бути в керівників, – професійність, патріотизм та щирість. По суті, це одна з засад децентралізації.

Об’єднуватися потрібно навколо сильного

Народний депутат Костянтин Іщейкін готовий бути міністром МОЗ та радий, що в Полтаві з’явилася вулиця Кукоби

– Оскільки ми вже почали говорити про децентралізацію, скажіть, будь ласка, чи задоволені Ви реалізацією реформи децентралізації на Полтавщині?

– На мою думку, є абсолютне розуміння у всіх причетних до цього осіб, що децентралізація має бути насамперед фінансова, для того, щоб громади на своєму рівні могли визначатися зі своїми нагальними проблемами і вирішувати їх. Чи задоволений я темпом децентралізації? Ні. Як голова підкомітету бюджетної політики України в бюджетному комітеті, голосував за цей законопроект (Закон «Про добровільне об’єднання громад – прим. авт.) із двох причин – по-перше, має бути збережений принцип добровільності. По-друге, я переконаний, що повинен бути централізовано розроблений економічно обґрунтований план об’єднання. На мою думку, не вистачає фахового спілкування на рівні місцевої влади, щоб розповісти про переваги об’єднання, бо більшість людей в селах не знає суті цього процесу. А в районах, де керівники мають збирати сільських голів і вимагати певних результатів, не можуть пояснити, що саме ця реформа кожному з них дасть? У мене було таке спілкування, коли я запитував у людей: що ви отримаєте унаслідок об’єднання, а мені відповідають: «Євгеновичу, не знаємо». – «А навіщо об’єднуєтеся?» – «Так сказали». Я пояснюю, що коли держава розподіляє понад 4 тисячі бюджетів, це не контролюється належним чином. Зрозуміло, що об’єднуватися потрібно навколо сильного, там де є потужний розвиток, де платять прозорі кошти у вигляді податків у бюджет. Хто здебільшого проти? Районні ради, які ставлять запитання, а де будемо ми? Населені пункти, які звикли жити на дотації, ті підприємства, які платять зарплату в конвертах?

Розвиток громади залежить від голови. І якщо на її чолі буде професійний, патріотичний, щирий господар, така громада розвиватиметься. В іншому разі – нічого не вийде і я маю безліч прикладів. Наприклад, місто Хорол минулого року отримало стовідсоткове фінансування за мого сприяння на всі наявні на той час проекти – 12 мільйонів гривень. Але освоїло з цієї суми лише 2 мільйони. Решту повернуло до Державного бюджету.

Чому так сталося?

– Для мене це надзвичайно болюче питання. Дуже важко відстоювати проекти саме своїх громад. І тому, коли чую від мера і депутатів: а чому так пізно (надійшли кошти – прим. авт.), не знайшли другу бригаду для тендера й інші відмовки – дивуюся. Переконаний, що все, що надається, має бути використане на 100 відсотків.

– До речі, на що ці гроші спрямували хорольці?

– Хорол мав три проекти, реалізував лише один –капітальний ремонт гімназії. На противагу Хоролу – Лубни використали 16 мільйонів гривень. У місті модернізували 2 корпуси районної лікарні, завдяки чому мають економію на опаленні – мільйон гривень. А також відбувся ремонт кількох шкіл, облаштування спортивних майданчиків тощо. Я можу навести також приклади Семенівського, Оржицького і Великобагачанського районів, які отримали за мого сприяння прямих вливань по півтора мільйона гривень і майже миттєво їх освоїли.

На скільки активно громади з Полтавщини, на фоні інших регіонів, подають проекти?

– Минулого року Полтавська область була останньою, яка подала проекти. Перш за все маю на увазі проекти, які фінансують із Державного фонду регіонального розвитку.

Костянтине Євгеновичу, Ви є співавтором законопроекту, суть якого в тому, щоб 5% від рентної плати за видобування газу залишалися у місцевих бюджетах. Якщо законопроект приймуть, яким буде механізм його втілення?

– Полтавщина – один із чотирьох газоносних регіонів України. 5%, які б ішли в місцеві бюджети, вирішили б багато нагальних питань. Мені вдалося разом з колегами переконати бюджетний комітет підтримати законопроект. Як складеться його доля у Верховні Раді? Сподіваюся, що він буде прийнятий.

На Полтавщині розпочався виборчий процес у 151-му окрузі, де свого часу був обраний депутатом Тарас Кутовий, нині – міністр аграрної політки. Чи балотується там хтось із фракції БПП.

– Тарас Кутовий двічі обирався у цьому окрузі й має величезну підтримку від населення. Тому мені здається, що кандидатура від БПП, яка представлятиме нашу політичну силу на окрузі, насамперед має бути обговорена з Тарасом Кутовим. Зараз обговорюється кілька кандидатур, я переконаний, що це буде знана в окрузі людина.

– У Полтаві перейменували 115 топонімів. Ви вже ознайомилися з новими назвами вулиць, серед яких є й вулиця, названа на честь Вашого покійного тестя Анатолія Кукоби?

– Я подякував у «Фейсбуці» за зроблену роботу Валерію Анатолійовичу Головку. Хочу скористатися нагодою і подякувати великому колу фахівців, які працювали над цим питанням. Мені дуже приємно, що з’явилася вулиця Анатолія Кукоби. І це важливо для вшанування пам’яті першого міського голови, людини, яку 5 разів поспіль обирали мером Полтави, двічі – народним депутатом.

Довідка «Кола»

Костянтин Іщейкін український політик, народний депутат, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, до обрання народним депутатом - декан факультету підготовки іноземних студентів, завідувач кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів зі шкірними та венерологічними хворобами ВДНЗУ «УМСА»

Читайте також: Редакторка «Кола» в студії «Лтави» говорила про інформаційний простір Полтавщини

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter