Лариса Оніщук розповіла про те, чому про полтавський туризм в Україні знають мало

Інтерв'ю
Надія Труш28 липня 2015 о 08:1026791 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Лариса Оніщук розповіла про те, чому про полтавський туризм в Україні знають мало
У гостях редакції «Кола» побувала Лариса Оніщук, виконувач обов’язків начальника Управління інфраструктури і туризму Полтавської держадміністрації.

Лариса Оніщук. Фото Андрія Іванова

Минув місяць, відколи Департамент інфраструктури та туризму Полтавської ОДА реорганізували в управління. На початку червня тепер уже екс-очільник Сергій Марчишинець написав заяву на звільнення. Чиновник очолював Департамент інфраструктури та туризму Полтавської ОДА з травня 2014 року. Марчишинця звинувачували у зловживанні службовим становищем. Нині він працює в уже реорганізованій установі, проте не директором – курує транспортну галузь. Кермо влади – у руках його колишньої заступниці Лариси Оніщук, яка виконує обов’язки начальника управління.

– Ларисо Миколаївно, що зробило управління інфраструктури і туризму за рік?

– Я виконую обов’язки начальника тимчасово і не збираюся подавати свою кандидатуру на цю посаду. Вважаю, що очолювати управління інфраструктури та туризму, в підпорядкуванні якого аеропорт, дороги, повинна фахова людина. Я ж продовжу керувати галуззю туризму. Ми самі безпосередньо організовуємо і проводимо заходи. У нас немає підвідомчої структури, якій можна доручити організацію, приміром, концерту чи виставки. Наприклад, у травні на Театральній площі відбувалося дійство «Гастрономічна гостинність Полтавщини». Це наші 5 фахівців організували цю виставку.

– А що було зроблено, окрім виставок і концертів?

– Ми самі пишемо буклети. Цього року маємо 100 тисяч гривень фінансування. Це на 50 тисяч менше, аніж минулого року. За ці кошти виготовили буклети, здійснили презентацію у Харкові. Але до того часу, коли отримали фінансування, проводили безкоштовні заходи, які не потребують грошей. Викручувалися пішохідними екскурсіями, круглими столами у бібліотеці. Гроші йдуть на найм автобусів, наприклад, щоб провести презентацію у Харкові. Це набагато дешевше, аніж привезти до нас харків’ян. Ми показали їм фільм про Полтавську область, розказали про наші заклади.

– У Полтаві нещодавно відбувся з’їзд туроператорів. Уже є результати обіцяної співпраці?

– Ми уклали угоди про те, що будемо добровільно проводити моніторинг. Результати, звісно, є. Уже приїхало 5 груп із Харкова. Також були групи з Сум. Телефонують, запитують, де можна провести корпоратив на 200 людей. Я їм порекомендувала 10 місць на вибір.

– Назвіть, будь ласка, топ-райони Полтавщини, куди найбільше їдуть і які б Ви, як фахівець, порадили відвідати?

– Загалом, кожен куточок Полтавської області унікальний. Все ж варто відзначити такі місцини: Полтава, Опішня, гоголівські місця (Диканька, Гоголеве, Сорочинці), Миргород, православна спадщина активно використовується, промисловий туризм (Кременчук, Комсомольськ).

– В Україні зараз дуже модний сільськогосподарський туризм. Чи є такий на Полтавщині?

– Ми розробили такий маршрут спільно з аграрною академією. Не презентували його публічно, тому що господарі агропідприємств не дуже хочуть «світитися». Є такі маршрути у селі Хатки Шишацького району.

«Туристичні маршрути Полтавщини диктує турист. Маршрутів більше сотні».

– На Полтавщині понад 14 інформцентрів. Але про них мало хто знає.

– Інформаційні центри є у краєзнавчому музеї, музеї «Поле Полтавської битви», університеті, незабаром буде такий центр і в обласній бібліотеці. Поки що там є лише інформація про основні туристичні маршрути. Є інформація на сайті «Полтавщина туристична», але сайт для неорганізованого туриста. Він подивиться сайт і сам обере, куди може поїхати. Тобто на сайті подана загальна інформація для фахівців, турагентів і туроператорів, які будуть формувати тури. Туристу треба знати де він житиме, харчуватиметься. А ми не надаємо послуг, а лише інформуємо. Нас запитують, коли з вами можна поїхати. Але ж ми не возимо, ми можемо лише повідомити, хто повезе і дати контакти. Туристична інформація є на автовокзалах і в готелях. Наприклад, у готелі «Палаццо» туристам видають картосхеми прогулянок Полтавою. А в готелі «Алмаз» є центр туристичних послуг.

На Полтавщині 14 інформаційних центрів, із них 7 у Полтаві.
«В туризмі всі приватні. Лише третина підприємців займаються внутрішнім туризмом. Ще 10% возять по Полтавській області, тому що це дуже не рентабельно».

– Нещодавно обласна влада анонсувала створення нового комунального інформаційного туристичного центру.

– Уже домовлено про створення нового центру в бібліотеці імені Івана Котляревського. Він розміщуватиметься на першому поверсі.

– Чому немає туристичної інформації на залізничних вокзалах міста?

– Це поки що залишається у планах, «Укрзалізниця», дирекція якої приватна, дуже важко іде на співпрацю. Ми вже намагалися «просунути» ролики про полтавський туризм у потяги, але це ж реклама, за яку потрібно платити гроші, а ми у фінансах обмежені.

– У віддалених районах є чимало історичних пам’яток, які варті того, аби до них навідувалися туристи. Наприклад, Березова Рудка Пирятинського району, де маєток Закревських. Але там є проблема з громадським транспортом і дорогами.

– Маєток за 9 кілометрів від траси. Зараз із дорогами дуже складна ситуація скрізь. На ремонт шляхів виділяється менше коштів. Ми бачимо ситуацію щодо Сорочинського ярмарку. Кажучи чесно, відремонтована буде одна лише дорога Миргород – Сорочинці. Пізно почали ремонтувати, тому що гроші виділені з обласної ради були у травні, а надійшли вільні лишки пізно, після розподілу. І лише після надходження коштів дорожники розпочинають виготовлення проектно-кошторисної документації та, власне, виконувати роботу.

– Які зміни чекають на туризм, враховуючи новий профільний Закон України «Про туризм»?

– Закон потребує дуже великого доопрацювання. Є питання щодо таких норм: сертифікація, держстандарти, облік (облік відвідування музеїв, наприклад, дуже складно вести). Питання щодо страхування (у більшості випадків туристичні фірми відшкодування збитків не повертають). Тобто має бути структура, яка контролюватиме виконання закону, а зараз такої структури немає. Немає механізму і контролю за дотриманням закону. Хоча й хороші речі прописані в законі. Ще один із нюансів, над яким потрібно працювати, – проблема виведення з тіні. От зайдіть у будь-яку турфірму, подивіться, скільки там працює людей. Часто особа, яка обслуговує туристів, не працевлаштована офіційно. Як може такий працівник нести відповідальність за туриста? По суті, це приховане безробіття.

– Назвіть топ-5 полтавських фестивалів.

– Національний фестиваль гончарства «Здвиг» в Опішні, «Бузковий гай» у Диканьці, «Решетилівська весна» у Решетилівці, фестиваль кобзарського мистецтва у Великій Багачці, фест романсу «Осіннє рандеву» у Миргороді.

Обіцянка: «Кожного року випускатимемо календар туристичних подій Полтавщини».

– Більше місяця тому очільнику Полтавщини обіцяли змінити борди про Гоголя біля Диканьки. Поки що це не виконано.

– Уже розроблено макет, тож протягом тижня новий борд буде розміщено. Варто зауважити, що він важливий, реклами багато не буває, попри те що Диканька – досить відомий і «розкручений» бренд.

– Що конкретно сьогодні зроблено і буде виконано до кінця року стосовно розвитку сільського зеленого туризму Полтавщини?

– Провели семінар у Решетилівському районі, де два підприємці хочуть на базі власних садиб розвивати зелений сільський туризм. Ще один семінар провели нещодавно у Гадячі. На ньому була присутня сотня безробітних, яких проінформували про те, що треба зробити, аби досягти успіху у сфері зеленого туризму. Міні-навчання для людей провела фахівець із Диканьки, яка розповіла про власний життєвий досвід. І це дало добрі результати: три людини виявили бажання спробувати себе у туристичному бізнесі.

До теми: Відпочинок на Полтавщині влітку: ідеї для подорожей

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter