Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області: «Громадянин України має право на 5 ділянок землі»

Інтерв'ю
Юлія Обелець1 липня 2016 о 08:441851 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області: «Громадянин України має право на 5 ділянок землі»
Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області Валерій Довженко розповів про різницю між реабілітацією військових в Україні і Литві, роботу волонтерської служби емоційної підтримки «АТОЛ ЛІНІЯ» та своєї організації.

«Ми — буфер між владою і АТОвцями»

Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області: «Громадянин України має право на 5 ділянок землі»Валерій Довженко. Фото з соціальних мереж

– Валерію, Ви працюєте керівником Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області. Розкажіть будь ласка, чим займається Ваша організація і які напрямки є пріоритетними?

– Наша організація має статус дорадчо-консультативного органу. Тобто ми допомагаємо бійцям АТО в реалізації їхніх прав. Щоб вони отримали все, що передбачено законодавством.

– Ваш центр працює вже півроку. Які проблеми є найактуальнішими для учасників АТО в Полтавській області? З чим найчастіше звертаються бійці?

– Питання номер один — це земля. Земельні ділянки цікавлять більш за все. Це і є найголовніша, основна проблематика. В принципі, боремося і з цим. Ну як боремося — ми ніколи не відкриваємо двері з ноги. Завжди заходимо, обережно запитуємо. У нас домовленість з керівниками Держгеокадастру — в кожному районі є представники нашого Центру. І так само там є їх консультанти.

Один час ми з колишнім тимчасово виконуючим обов’язки начальника цього органу Наталією Дяченко поїздили по районам, домовились, що бійці АТО в області звертаються безпосередньо в наш Центр. Тому що одна справа Полтава, Кременчук, Горішні Плавні. А інша — Шишаки, Машівка, Карлівка, Зіньків. Керівник центру в районі допомагає досягти результатів. Ми трошки знімаємо градус напруження. Це і є наша основна задача. Ми — буфер між владою і АТОвцями.

– Після повернення з зони бойових дій ви працювали у волонтерській службі емоційної підтримки «АТОЛ ЛІНІЯ». Що це за організація. І взагалі, потрібна емоційна підтримка бійцям?

– Однозначно, так. Спочатку ми їздили з представниками Фонду «Унія 1219» Вольдемарасом Ажубалісом і Ольгою Олексієнко по районам і дізнавалися: чи потрібно це взагалі? Казали, що так, але мало хто буде дзвонити на лінію. Насправді, коли «прижме» — будуть дзвонити і дзвонять.

По великому рахунку, єдине чим ця лінія займається — вона емоційно допомагає бійцям. В якому сенсі емоційно? Людина не отримує психологічну допомогу. Ніколи ми не позиціонувалися, що ми — психологічна служба. Боєць телефонує, розповідає, ділиться своїми проблемами. Можливо, чимось хвалиться, можливо, жаліється.

Також є перенаправлення. Коли бійцю потрібна якась соціальна допомога — наприклад, дізнатися, куди писати заяву, щоб отримати матеріальну допомогу — його перенаправляють безпосередньо в центр допомоги учасникам АТО. Якщо потрібна психіатрична допомога — є людина зі стажем, яка займається цим питанням.

В принципі, «АТОЛ» працює вже більше, ніж 7 місяців, гарно себе зарекомендував. І плюс розгалужена сітка Центрів допомоги учасникам АТО зробила все, щоб ця служба працювала по всій Україні.

– Тобто є філії?

– Ні, немає філій. Просто ми запропонували свої послуги в інших областях України. Вони використали цю можливість. Бійці телефонують зі Львова, з Харкова, з Одеси дуже багато.

– Це є дуже актуальним в наш час?

– Однозначно. Дуже часто телефонують. Ми працюємо з 17 до 23 кожного дня. Як раз вечірній час, коли ти не на роботі, коли тебе щось турбує, коли в тебе якийсь дисонанс почуттів. Це не обов’язково АТОвці, телефонують і внутрішньо переміщені особи — переселенці, і інші люди.

– З ними спілкується людина з відповідною освітою?

– Так, звичайно. Волонтери пройшли підготовку в литовських спеціалістів. І екзамени і практика була. Все, як потрібно.

Бійця смикають: «Давай відпочивай». А він: «Та почекайте, в мене паркан завалився».

– Ви згадали за Литву. Ви самі захищали нашу Батьківщину на сході, а потім проходили реабілітацію в цій країні. Розкажіть будь ласка, звідки в вас з’явилась така можливість, як ви туди потрапили?

Завдяки Литовській Республіці і представнику цієї країни в Україні Волдемарасу Ажубалісу. Після 2-го поранення було вже необхідно пройти реабілітацію. Я здав документу, відправили на Литву. 28 днів проходив реабілітацію в Друскінінкаї.

– А чим відрізняється процес реабілітації військовослужбовців в Україні і Литві?

– Непрофесіоналізмом.

– Тобто ми ще не знаємо як до цього підходити?

– Ми, як діти, як щенята сліпі: намагаємося і це, і те зробити. Не виходить — вчимося на своїх помилках. Хоча декілька разів пропонувалося: «Хлопці, ось дивіться, як в Литві робиться».

Там, якщо ти пройшов бойові дії, ти в обов’язковому порядку маєш пройти курс реабілітації. І військовий психолог, навчений за стандартами НАТО, дивиться, скільки тобі необхідно: 10 днів, 20, 30. З сім’єю або без сім’ї.

Та реабілітація, яка нам надається Державною службою у справах ветеранів війни, призначена тільки на одного бійця. Тобто він відслужив, відвоював, приїздить додому до дружини, бере путівку і їде один. А дружина залишається вдома.

– А там, я так розумію, ти їдеш або з сім’єю, або без?

– Ти вже сам вирішуєш, як тобі буде краще. Звичайно, там були всі з сім’ями. Єдине, що холості були без неї. А так з дружиною, з дітьми — там шикарний аквапарк, природа. Це курортне місто. Можна сказати — литовський Крим. Якраз знизу знаходиться, на кордоні з Білорусією.

– У нас взагалі реабілітація з сім’єю не практикується?

– Ні, практикується. Наша область взяла на себе зобов’язання, щоб бійцям можна було поїхати на реабілітацію з дружинами. Це обласна регіональна програма. Потрібно звернутися в Центр у справах сім’ї дітей та молоді, і він надає 6 курортів Полтавщини, куди ти можеш разом з сім’єю поїхати по місцю: Миргород, Зіньків, Нові Санжари. В Миргороді дуже багато курортів. І це не санаторно-курортно, а просто відпочинок. Ти приходиш в себе.

– А який період відпочинку? Там є якісь обмеження? Чи 22 дні?

– Немає. Єдине: якщо ти домовишся від державної служби поїхати, наприклад, в Одесу чи Харків. І ти береш з собою сім’ю, то твої 22 дні зменшуються вдвічі — до 11 днів.

– Я так розумію, що це великої складності не викликає?

– Було б бажання. Вони навпаки вмовляють. Кажуть: «Подзвоніть своїм бійцям, нехай вони приходять до нас і їдуть на відпочинок».

– Дивіться, бійці про це знають, їм говорять. Можливо, в них є якійсь бар’єр? Чому вони не звертаються так активно?

– Ніякого бар’єру немає. Єдине питання — в матеріальній базі бійців. Уявіть, тебе рік не було вдома. В тебе дах покосився, кран протікає. Ти повернувся з війни і маєш, як справжній чоловік, попіклуватися про свою сім’ю. Елементарно: щось підкрутити, десь ремонт зробити. Тільки в цьому «заковичка». Бійця смикають: «Давай відпочивай». А він: «Та почекайте, в мене паркан завалився. Треба його відремонтувати». Все інше — було б бажання.

– Скажіть будь ласка, куди нам звернутися. Центр допомоги учасникам АТО — де він знаходиться, як він працює?

– Вулиця Соборна, колишня Жовтнева, 45, приміщення Полтавської ОДА, перший поверх, кабінет 121. В принципі, бійці вже знають. Я з ними на вулиці вітаюся — всі полтавці, всі через мене проходять. А на гарячу лінію «АТОЛу» — там легко запам’ятовується номер: 0-800-20-30-20. З 17 до 23 години абсолютно безкоштовно з усіх мобільних операторів.

«По децентралізації кожна сільська рада вважає, що земля поза її межами — це її власність»

– Розкажіть більш детально про землю. Ви сказали, що це питання найактуальніше.

– Чомусь до армії ніхто не знав, що громадянин України має право на 5 ділянок землі. Як і Ви, як і я. Якщо ви учасник АТО, Ви маєте першочергове право на отримання земельної ділянки. А якщо Ви не учасник війни, Ви просто можете отримати вільну ділянку: на садівництво, будівництво, гаражне будівництво, ведення особистого селянського і на фермерське господарства. Ви можете написати заяву. Підходьте до мене, я вас проконсультую куди звертатися.

Бійці ж теж до війни не знали. А тепер всі пільги розписані. Вони приходять і питають: «Де наша земля?». Я кажу: «Хлопці, органи місцевого самоврядування — це раз, Держгеокадастр — це два». Крім того, первинна правова допомога, плюс емоційна допомога — це все ведеться в 121-ому кабінеті Полтавської ОДА.

– Я розумію, що є певні складнощі, їх дуже багато, що отримати цю землю.

– Земля ділиться на дві категорії: в межах населеного пункту і поза ним. В межах населеного пункту, тобто місто Полтава, відповідальні за це питання органи місцевого самоврядування — мер міста і районні ради. Наприклад, якщо Ви хочете ділянку в межах Шевченківського району, Ви маєте повне право написати заяву, сесія її розгляне, є земля, немає землі, і напише вам відповідь. Чому не дають? Хлопці, вибачте, але в жовтні Ви обрали своїх депутатів — насолоджуйтесь. Поза межами населених пунктів — це вже державна земля і відповідальний Держгеокадастр України в Полтавській області.

– Тут більше нюансів і складніше?

– Складніше. Тому що по децентралізації кожна сільська рада вважає, що земля поза її межами — це її власність, і вона має повне право нею розпоряджатися. Там вже в ручному режимі треба телефонувати, розмовляти, пояснювати закони. Є своя специфіка.

– Є випадки, коли отримували бійці землю. Скільки вони чекали?

– Ми говоримо про ситуацію, коли земля в межах чи поза межами населеного пункту?

– В межах.

– Відбувається все дуже просто. Збирається сесія районної ради і розглядається питання про виділення земельних ділянок учасникам АТО. І ті заяви, які були на той момент від учасників АТО, вони сюди переносяться, і кожен з них отримує свою земельну ділянку.

Якщо ж Ви, як учасник АТО, написали заяву, Вам відмовили і Ви одразу заспокоїлись, ні — так ні, то нічого не вийде. Ніхто не буде вас шукати по телефону: «Ой, ви ж написали заяву, де ж виходите? Там же ж землю роздають». Тому я завжди кажу — отримав відмову, повертаємося назад і пишемо ще раз. Як тільки проходить сесія і вони виділяють земельну ділянку в межах населеного пункту, то у Вас в цей час лежить вже Ваша заява.

«У нас є три програми по отриманню квартири»

– А якщо отримувати квартиру?

– Для того, щоб отримати квартиру, у вас має бути потреба у поліпшенні житлових умов. Єдиний критерій, що Ви потребуєте поліпшення житлових умов — Ви повинні стояти в черзі на квартиру в своєму місті. Якщо ж ви не стоїте, але вам треба квартира: а де документальне підтвердження?

Учасникам АТО, їм легше в першу чергу отримати квартиру?

– Вони першочергові. Але є ще позачергові — інваліди війни І, ІІ, ІІІ груп, родини загиблих. В Полтаві з цим проблем немає: мер міста пообіцяв і робить все можливе, щоб родини загиблих отримали квартири першочергово.

А в інших випадках — у нас є три програми по отриманню квартири. Навіть якщо ти стоїш на черзі і не можеш отримати квартиру, ніхто не заважає тобі ними скористатися: «Молодіжка», «Власний дім» і «50 на 50».

«Власний дім» — програма для мешканців сільської місцевості. Від 100 000 до 200 000 грн ти можеш отримати на 20-30 років під 3% річних — на будівництво, ремонт, придбання будинку в своїй сільській місцевості.

В місті це — «Молодіжка». Бійці АТО у віці до 35 років мають право на молодіжне кредитування пільгове — 3-6% на 30 років. Будь ласка.

З приводу емоційної підтримки, проводяться у Вас якісь культурні заходи для учасників бойових дій?

– Ні, там сидять волонтери, які, грубо кажучи, приховують свої обличчя. Дзвінки надходять анонімно. Я сумніваюсь, що було б доцільно робити такі заходи, де люди могли б побачити всіх волонтерів. Їх-то можна знайти і побачити в інтернеті, але абонент ніколи не знає, з ким саме він спілкується.

– Нагадайте ще будь ласка на камеру номер «АТОЛ ЛІНІЇ»

– : 0-800-20-30-20. З 17 до 23 години, без вихідних і свят. Будь ласка дзвоніть, хто потребує.

Розмову провела Марина Мацугиря, телестудія «Місто»

Над текстом працював: Денис Старостін, прес-служба ВСЕП «АТОЛ ЛІНІЯ»

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter