Голова Полтавської облради Олександр Біленький: «Нас тримають на короткому повідку»

Інтерв'ю
Надія Труш6 лютого 2016 о 08:354161 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Голова Полтавської облради Олександр Біленький: «Нас тримають на короткому повідку»
В ексклюзиві «Колу» він розповів про те, навіщо прийшов у владу, чому хотів стати нардепом від Луганської області та чи допомагав Матковському отримати крісло мера Полтави.

Голова Полтавської облради Олександр Біленький: «Нас тримають на короткому повідку»Голова Полтавської облради Олександр Біленький: «Нас тримають на короткому повідку». Фото – прес-служба голови Полтавської облради

Минуло три місяці, відколи Олександра Біленького обрали головою Полтавської обласної ради.

4 грудня 2015 року депутати облради з четвертої спроби обрали голову. Ним став Олександр Біленький, член фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Журналіст «Кола» спілкувалася з політиком у його робочому кабінеті.

Про посаду, бюджет і закриття ПТУ

Ще два роки тому про Олександра Біленького на Полтавщині мало хто чув. Свої політичні амбіції нинішній очільник обласної ради намагався втілити у Луганській області. 2012 та 2014 року він балотувався до Верховної Ради. 2012-го йшов самовисуванцем у 112-му окрузі (м. Рубіжне Луганської області). 2014 року, практично в час розпалу АТО, Біленький знову заявив про своє бажання стати нардепом, цього разу як самовисуванець у виборчому окрузі №114 (Станиця Луганська). Утім, і друга спроба була невдалою. Нардепом не став, але сів у крісло голови Полтавської облради.

– Своя, рідна земля завжди надихає. Тут люди, які знають мене, моїх батьків, що я робив до переїзду у Київ і що роблю зараз. Я не полишав активної громадської діяльності, у Решетилівці зокрема. Кожного року в селищі проходили різні заходи за моєї підтримки. Просто не афішував цього, працював не задля піару, а щоб допомогти.

Основним завданням на посаді називає те, що намагається робити все, аби обласна рада працювала ще ефективніше, аніж раніше.

– Як бачимо за рішеннями сесій, рада працює. Прийнятий бюджет, прийняті поправки до нього, звільнена Тетяна Жабо, тепер уже екс-керівниця Полтавського обласного МСЕК. Вона намагається нині поновитися на посаді, це її право. Зараз непросто. Зауважу, складна ситуація не тільки з профтехучилищами, а й з проїздом, пільгами. Все скромно і незрозуміло з боку держави. Нас ставлять перед фактом, коли держава повинна виділяти кошти на ті самі речі: харчування дітей 1-4 класів, відшкодування проїзду пільговим категоріям населення, у тому числі учасникам АТО, проблема фінансування ПТУ. Коли бачимо розрахунки бюджету, ніхто задоволення від цього не отримує. Ми повинні з бюджету області, а райони – із власних бюджетів, закладати кошти і на харчування, і на компенсацію пільг тощо, – говорить голова Полтавської облради.

Про можливі шляхи вирішення ситуації говорить так:

– Обласний бюджет виділяє кошти на компенсацію пільг. Щодо проїзду понад 50 км, можливий міжобласний та внутрішньо обласний маршрути. Тобто 50 маємо поїздок на рік, із них 10 поїздок за межі області, 40 по області. Ми виділили кошти на старт програми. Усі інші видатки (харчування тощо) будуть виділяти міські та районні ради. А от ПТУ – колосальна проблема. Це буде гібридне співфінансування. Наприклад, Гадяч. Будемо співфінансувати їх профтехучилища і не тільки їхні. Там кошти значні, більше 10 мільйонів гривень на рік. Але є питання щодо доцільності витрачання коштів саме містом. Бо в Гадячі навчаються діти з різних районів, але фінансує навчальний заклад місто. Думаю, якщо ситуація не зміниться, варто перейти на замовлення. Наприклад, умовно кажучи, якщо фермерське господарство робить замовлення щодо навчання свого майбутнього механізатора, то воно має профінансувати його навчання. Або повернемося до того, що держава буде повністю фінансувати, як це було минулого року, такий варіант уже розглядають на урядовому рівні. Найгірше те, що нас тримають на короткому повідку, ми не розуміємо правила гри до останнього. Саме так можна охарактеризувати ситуацію з фінансуванням, – говорить Олександр Біленький. Ситуація з ПТУ потроху переростає у всеукраїнський скандал. Деякі ПТУ, зокрема, на Полтавщині, не витримають і будуть змушені припинити своє існування. Такий прогноз давав головний освітянин області Євгеній Ленський. Власне, це і стало причиною його звільнення, як він сам заявляв. Біленький припускає закриття профтехучилищ, але разом із тим сподівається, що цього не станеться. Дуже гарно абстрагуватися від влади, написавши заяву на звільнення, – прокоментував ситуацію з Ленським голова облради. Але, схоже, ситуація не вкрай критична: 2 лютого Бюджетний комітет Верховної Ради вирішив дати грошей на ПТУ.

Про луганські спроби

На запитання, чому на деякий час проміняв Полтавщину на Луганську область, відповідає, мовляв, бо інші цього робити не хотіли.

– Коли ми працювали в Луганській області, жодний патріот із Центральної України не захотів туди їхати. Ми ж знаємо про ситуацію з Партією регіонів, як розвивалися події після Майдану. Я зробив свій вибір, маю багато друзів у Луганській області, зокрема серед депутатського корпусу, вони справжні патріоти. Наприклад, Андрій Шаповалов (працював начальником відділу зв’язків зі ЗМІ апарату Луганської облдержадміністрації, коли область очолював Геннадій Москаль, 2005-2006 роки, – прим. авт.). Він єдиний на сесії Луганської обласної ради, коли приймали рішення з приводу ставлення до Майдану, вийшов і сказав: «Хлопці, що ви робите?». Шаповалов – мій друг. І таких патріотів на Луганщині дуже багато. Тож щоб показати, що вони не одні, брати на себе якусь відповідальність, я і брав участь у виборах до Верховної Ради. Мої друзі, полтавські активісти, зокрема, «свободівці», знають, що я робив у Луганській області. Я поважаю цих людей, наприклад, Анатолія Ханка, він мій друг. Повірте, аби в мене був камінь за пазухою, то приховати б його не вдалося.

Про роботу на члена Партії регіонів

Всеукраїнська преса пише, що до спроб потрапити у Верховну Раду Олександр Біленький починав як помічник народного депутата Віталія Журавського, який родом із Житомирської області. Біленький також був одним із лідерів Християнсько-демократичної партії України, очолював осередки цієї політичної сили у Решетилівці та Житомирі, був головою Спілки християнсько-демократичної молоді України. До речі, ХДПУ на президентських виборах 2004 року підтримала Віктора Януковича. Про цей епізод біографії розповідає небагато.

– Щодо підтримки ХДПУ Януковича, то нічого сказати не можу, можливо, це будо вже після мене, тому що я працював з народним депутатом Віталієм Журавським у 1998-2002 роках, консультантом. Це була моя найактивніша фаза в ХДПУ. Після цього він перейшов навіть до Партії регіонів. Щодо партії ХДПУ, то зараз вона припинила своє існування, нині називається Політична партія Всеукраїнське об’єднання «ЧЕРКАЩАНИ». Прийшли нові власники. Моя історія взаємовідносин з цією партією тривала до 2005 чи 2006 року.

Нардеп Журавський – автор скандального законопроекту про кримінальну відповідальність за наклеп, один із тих, хто голосував за законопроект «Про засади державної мовної політики» та закони «16 січня» (останній факт Журавський заперечує, за даними всеукраїнських ЗМІ).

Біленький запевняє, що не користується службовою машиною, а лише власним автомобілем – Range Rover 2012 року випуску. Каже, це єдине авто, яке має.

Про родину

– Дружина Оксана виховує двох наших синів. Моя друга половинка родом із Решетилівки, ми познайомилися, коли я повернувся з армії. Одружились через 5 років після знайомства. 1999 року народився син Єгор, 2010 року на світ з’явився наш молодший синок Олександр. Наша родина мешкає поруч із Решетилівкою, у селі Ганжі. Там кілька років тому збудували дім, – розповів чиновник. Також поділився родинною традицією – зустрічати Новий рік у сім’ї, але кожного разу в різних місцях, і це не обов’язково інші країни. 2016-й Біленькі зустрічали у Решетилівці.

Про Андрія Матковського

Під час передвиборчої кампанії на посаду міського голови Полтави в обласному центрі гучно почали обговорювати особу Олександра Біленького як головного політтехнолога Андрія Матковського. Біленького звинувачували у тому, що він нібито був головним реалізатором застосування у нашому місті так званої «виборчої піраміди», в створенні армії «сотників», «десятників», завданням яких було купувати голоси виборців на користь Матковського. Ці звинувачення Біленький, депутат облради від Решетилівського району, заперечує.

– Я вів свою виборчу кампанію, тому що виграти на відстані неможливо. В мене був свій округ, кожного дня мене бачили люди. Я вибрав шлях безпосереднього спілкування з людьми на їхній території. У мене чотири сільські ради, це приблизно 10 сіл, кожну вулицю пройшов пішки. Лише таким чином мені вдалося переконати людей, аби проголосували за мене. Щодо історій, які були в Полтаві… Потрібно ж, аби подія була з якимсь сюжетом. Нова людина з’явилася в області, звичайно, чимось вона цікава. Але можу сказати, що не маю відношення до передвиборчої кампанії Матковського.

Про бізнес

– Мав власний бізнес, два заводи. Зараз не маю права займатися підприємницькою діяльністю як держслужбовець. Завод безалкогольних напоїв у Бердичеві працює і зараз. Але управління моєю часткою заводу передане іншим особам. Інший завод, з якого власне я і розпочинав свій бізнес, аналогічний, – говорить Олександр Біленький.

Попри те, що вести підприємницьку діяльність чиновнику забороняє посада, Біленький все-таки має підприємницькі плани. Щоправда, втілювати їх збирається руками товариша. Голова облради планує відроджувати у Решетилівці промисловість.

– Приблизно 10 років тому у Решетилівці функціонував завод з виробництва безалкогольних напоїв. Там працював мій покійний батько, я виріс на тому заводі. Ми з товаришем викупили завод, точніше, ті руїни, які від будівлі залишилися, і 40 соток землі. Хочемо відродити підприємство вже 2017 року. Другий проект, який дуже хочеться реалізувати, – відродити Решетилівську фабрику імені Клари Цеткін (заснована 1905 року, – прим. авт). Колись це було знакове для селища підприємство художніх виробів. Але тут складніше, адже зараз будівля у приватній власності.

У біографії Біленького зазначено, що він має освіту машиніста-тракториста. Втім, це не єдина його освіта, голова облради досі навчається.

– За освітою я вчитель історії. Після школи вступав до Полтавського педагогічного інституту (педуніверситету імені Володимира Короленка), але безуспішно. Багато моїх однокласників теж не поступили у виш, тому ми вирішили разом йти в ПТУ, щоб не втрачати дарма час. Хоча я ніколи не товаришував із технікою, але трактором керувати можу. Потім, в 1992-1994 роках, служив в армії, далі навчався в педуніверситеті. Зараз здобуваю освіту в Національному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчаю правознавство, і в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. За фахом вчителя історії не працював, але маю чотири роки педагогічного стажу, був керівником гуртків Решетилівського центру туризму та краєзнавства учнівської молоді. Захоплення – спортивний туризм, гори, походи, волейбол, – розповів голова облради.

Довідка: Олександр Юрійович Біленький народився 3 червня 1974 року в селищі Решетилівка, де проживає і нині. У ЦВК Олександр Біленький в період спроб стати нардепом був зареєстрований як тимчасово безробітний, член політичної партії «Партія українського народу». Політична сила була зареєстрована 2011 року Подлужним Дмитром Васильовичем (із 2010 року – депутат Стахановської міської ради, радник голови і, за повідомленнями у ЗМІ, двоюрідний брат стахановского міського голови Юрія Борисова, якого затримали за сепаратизм 2014 року бійці полку «Азов» та батальйону «Шахтарськ»). Олександр Біленький – голова волонтерської громадської організації «Патріоти Решетилівщини», яка допомогає бійцям АТО.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter