Адміністративно-територіальна реформа в Україні – зменшення сільрад та збільшення повноважень місцевих громад

Влада
Ольга Правденко31 травня 2015 о 11:014488 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Адміністративно-територіальна реформа в Україні – зменшення сільрад та збільшення повноважень місцевих громад
Адміністративно-територіальна реформа в Україні вийшла на фінішну пряму.

Адміністративно-територіальна реформа в Україні – зменшення сільрад та збільшення повноважень місцевих громадТериторіальні громади закликають об’єднуватися. Фото з сайту excl.com.ua

У червні обласні державні адміністрації зобов’язані розробити Перспективний план формування дієздатних громад по області, а вже до 15 липня сільські та селищні ради повинні визначатися з ким вони будуть формувати громади.

Юрій Ганущак, директор ГО «Інститут розвитку територій», експерта групи Реанімаційного Пакету Реформ з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи переконаний, проводити реформу необхідно якомога швидше.

– У нас нема часу для того, щоб реформу децентралізації робити роками, як це було у Європі. Уряд дає методологію, як робити об’єднання і яким чином визначати центри громад, а вже на місцях мають йти всі ці процеси. Нову карту області з укрупненими громадами має приймати обласна рада. Якщо Кабмін перевірить, що всі процедури пройшли відповідно до методики, то він затверджує цей перспективний план. Але потрібно сказати, що жовтень має стати так би мовити реперною точкою, від якої потрібно вести відлік назад для планування всіх заходів. Адже у жовтні плануються місцеві вибори і було б добре, щоб вони пройшли на новій територіальній основі, – прокоментував Юрій Ганущак.

Мета адміністративної реформи

– надати однакої права, функції та обов’язки сільській та міській громадам;

– наблизити послуги до населення, вивести територіальні громади на фінансову спроможність;

– перерозподіл доходів з державного до місцевих бюджетів, отримання права визначити ставки місцевих податків і зборів, отримання доступу до міжнародних кредитів;

– децентралізація влади в Україні – передача повноважень від органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування.


ДОВІДКА «КОЛА»

Упровадження реформи в дію забезпечує Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 05.02.2015), Методика формування спроможних територіальних громад затверджена постановою Кабміну (від 08.04.2015) та Бюджетний кодекс України.

Теорія об’єднання громад…

7 травня в Полтаві розпочав роботу офіс реформ утворений асоціацією міст України з метою надання інформаційної, консультаційної, методичної допомоги з питань впровадження закону про «Добровільне об’єднання громадян» . Офіс реформ працюватиме до 4 вересня.

Майбутня об’єднана територіальна громада перш за все має бути спроможною. Це означає, що місцеві джерела наповнення бюджету, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми для вирішення її органами місцевого самоврядування питань місцевого значення, передбачених законодавством, в інтересах жителів громади.

Нині головне завдання Полтавської обласної державної адміністрації – розробити перспективний план – це головний документ для формування перспективних громад. Саме від його створення залежить чи буде держава інформаційно, організаційно, методично та фінансово підтримувати добровільно об’єднану територіально громаду. Сама ж громада має розробити паспорт. Паспорт громади – це дані про громаду, в якому вказані кількість населених пунктів, що утворюю громаду, кількість дітей, обсяг доходів, інфраструктура, кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджетів органів місцевого самоврядування.

Адміністративний поділ після впровадження реформи виглядатиме так: місто обласного значення –район-об’єднана громада-сільська рада.


Які функції перейдуть до об’єднаної громади

Згідно законодавства громаді пропонують передати управління та утримання соціальною сферою:

– освіта, в тому числі дошкільні та позашкільні заклади.

– заклади культури;

– фізична культура;

– медицина;

– Крім того для організації громади Методикою Кабінету міністрів передбачається наявність в центрі громади приміщення для правоохоронної діяльності, реєстрації актів цивільного стану, пенсійного забезпечення, соціального захисту, пожежної безпеки та казначейського обслуговування, – коментує Олександр Полупан, експерт офісу реформ. – Ці органи й надалі фінансуватимуться з держбюджету.

До об’єднаної громади буде входити декілька сільських рад об’єднаних з дотриманням таких принципів, як конституційність та законність, добровільність, економічна ефективність, державна підтримка.

Повноваження органів місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови територіальних громад, що об’єдналися, припиняються з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським, селищним, міським головою територіальної громади.

– У селах, які увійдуть до об’єднаної територіальної громади, буде уведена виборна посада старости. Сільська рада в таких населених пунктах не передбачена. Місцеві депутати будуть обиратися не до сільради, а до об’єднаної територіальної громади, – зауважив Олександр Полупан.

Згідно Методики формування спроможних територіальних громад визначаються зони доступності до потенційної територіальної громади. Вони визначаються на відстані не більше 20 кілометрів по дорогах з твердим покриттям. Відстань може бути збільшено до 25 км, якщо чисельність жителів спроможної територіальної громади, в зоні віддаленості більше 20 км, складатиме не більше, ніж 10 % від загальної чисельності жителів цієї громади. Зони доступності можуть бути меншими за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори).

Згідно статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.

Адміністративно-територіальна реформа в Україні – зменшення сільрад та збільшення повноважень місцевих громад


… та практика на прикладі Полтавщини

Нині не солодко тим районним та сільським радам, які пустили ситуацію на самотік і не надто переймалися питанням об’єднання громад. Те, хто як працював над втіленням в життя майбутньої реформи, яскраво показало розширене засідання президії облради, членів координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, представників громадськості, яке відбулося минулого тижня в Полтавській обласній раді. Окрім того на засідання приїхали голови сільських, селищних, районних рад. Головною темою засідання було впровадження в області Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Також виявилося, що багато представників районів насторожено ставляться до реформи, а частина не в змозі реально оцінити ситуацію та визначити об’єктивну кількість територіальних центрів, які зможуть на практиці працювати самостійно. Не всі розуміють і суть реформи.

– На мою думку, така ситуація склалася через те, що люди, по-перше, мало поінформовані про неї, а по-друге, вона проводиться в складні економічно-соціальні часи, – вважає Ірина Балибіна, керівник офісу реформ в Полтавській області.

Робоча група, яка створена при обласній раді, представила свої напрацювання.

– На сьогоднішній день в нас вже є 10 районів, які підтвердили документально – паспортом та візуальною частиною, свою спроможність. Зазначу, що територіальні громади формуються в межах району, – розповів Дмитро Орлов, в.о. директора Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації

Депутат Валерій Капленко задав актуальне запитання Орлову – на якому бюджеті житиме сільська рада, яка не захоче об’єднатися? Дмитро Орлов відповів, що на тому бюджеті, який заробляє сільрада на даний момент. Цих коштів вистачить лише на утримання самої сільської ради та зарплату її працівникам. Іншими слова, ті, хто не захочуть об’єднуватися опиняться за бортом та не зможуть вижити самостійно.


Обговорення проведення реформи в області – словесні перепалки та лайки

Чи не найбільше емоцій викликав виступ Олександра Панкова, заступника начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації. Він презентував проект Перспективного плану формування територіальних громад – показав карту майбутніх тергромад, яку сформувало управління після зустрічей з райрадами. Панкова увесь час перебивали обурені депутати та деякі голови сільських і районних рад та адміністрацій. Вони наполегливо переконували Петра Ворону, голову обласної ради та Андрія Пісоцького, заступника голови ОДА, що з ними ніхто не зустрічався та не погоджував цю карту.

Відповідно до заселеності районів і формуватиметься кількість територіальних громад. Наразі найбільше заселені в області Полтавський, Карілвський, Кременчуцький, Пирятинський і Миргородський райони. Найменше – Чорнухинський.

Адміністративно-територіальна реформа в Україні – зменшення сільрад та збільшення повноважень місцевих громадПопередній проект формування територіальних громад. Карта буде коригуватися відповідно до рішень громади

– Де взялася ця карта? – парирував Петро Кошовий, голова Решетилівської районної ради. – Ми провели засідання президії районної ради і не погоджували нічого, що презентовано на цій карті.

На зауваження голів райрад про неготовність до втілення реформи на місцях, депутати та сільські голови, які провели кропітку роботу щодо цього, мали логічні відповіді. Зокрема, Валерій Капленко зазначив:

– Хто вам не давав право обговорювати питання реформи раніше? Адже про неї стало відомо не вчора. Ми, у Шишацькому районі, створили ініціативну групу, до якої я увійшов, як депутат обласної ради. Провели 16 зборів з громадами району та разом визначилися з центрами об’єднаних громад.

Олександра Шереметьєва, Омельницький сільський голова Кременчуцького району, голова Полтавського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, експерт Полтавського центру реформ також розповіла про те, що протягом року вивчала разом з деякими іншими сільськими головами Кременчуцького району питання реформи.

– Ми визначали розрахунки спроможних об’єднаних територіальних громад. Тому пропоную дати чесну відповідь усім, хто тут хвилюється про зменшення кількості сільрад – чи зможе кожна територіальна громада, яка бажає працювати, виконати ті функції, які на неї покладаються? На виконання цих функцій необхідно 40 посадових одиниць + 16 на делеговані функції. Не кожна громада здатна таке потягти, – говорить Олександра Шереметьєва. – Ми, сільські голови Кременчуцького району, які теж поки що твердо не визначилися з центрами своїх територіальних громад, вирішили, що, наприклад, так відділи, як містобудування архітектури та капітального будівництва, дозвільний центр, архівний, освіти, молоді та спорту, охорони здоров’я управління соціального захисту та праці, без територіального центру, служба у справах сім’ї та молоді – будемо утримувати спільно на території найбільшої нашої базової громади у селі Піщаному. З ним ми укладемо меморандум про співпрацю, а коли громади будуть створені – договір на утримання цих відділів та управлінь.

У своє чергу Ганна Кондратьєва, заступник голови Кобеляцької районної ради зазначила, що сільські громади обурюються, що їх не залучають до обговорення реформи.

– Кобеляцька районна рада схаменулася ще 3 місяці тому. У результаті в нашому районі вже пройшли громадські обговорення та слухання. Ми прорахували 4 громади, які нам нав’язували згори. Виявилося, з них одна тільки витягує на індекс спроможності. Так само тільки одна громада з 26 сільських рад дала згоду приєднатися до нібито визначеного центру, – каже Ганна Кондратьєва. – Коли ми говоримо про наближення послуг до населення, то найважливіше тут медицина та освіта, на яку опираються чи не найдужче, прораховуючи індекс спроможності громад. За цими підрахунками в Кобеляцькому районі вийшло 10 територіальних громад, при цьому наголошую, що вони всі не є спроможними, а лише базовими. Спроможною з них є лише одна.

На щастя, в Полтавській області вже є райони, в яких визначилися із центрами об’єднаних територіальних громад.

– Це ті райони, яким пощастило з географічним розташуванням. Це такі райони, як Диканський, Чорнухинський, Машівський, Чутівський, Котелвський та деякі інші. Вони розташовані так, що їхня протяжність не перевищує 25 кілометрів, тому тут буде сформована одна територіальна громада, з центром у нинішньому районному центрі, – розповідає Ірина Балибіна. – Разом з тим, з деякими районами виникає багато складнощів. Це ті, в яких, здебільшого географічно, дуже важко визначити районні центри та ті, що знаходяться біля великих міст. Наприклад, Кобеляцький, Глобинський, Полтавський, Кременчуцький райони. У Кременчуцькому та Полтавському районах виникає й конфлікт інтересів між містом та селом.

Нині питання кількості об’єднаних громад у Полтавській області допрацьовують, його винесуть на розгляд Полтавської обласної сесії 3 червня.

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter