Усе, що потрібно знати про реструктуризацію валютних кредитів

Гроші
Андрій Іванов10 вересня 2015 о 16:431621 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Усе, що потрібно знати про реструктуризацію валютних кредитів
Закон «Про реструктуризацію валютних кредитів» одразу після його ухвалення назвали популістським, він викликав резонанс у суспільстві.

Усе, що потрібно знати про реструктуризацію валютних кредитівВалютні позичальники вимагали в Головка закликати Президента не накладати вето на Закон. Фото: Ольги Правденко

Та й ставлення до нього коливається від позитивного (у валютних позичальників) до різко негативного (в експертів та українців, які мають депозити в банках). Журналісти «Кола» дізнавалися в експерта, якої шкоди державі може завдати віддавання боргів банкам за старими курсами іноземних валют і чи є вихід із ситуації.

Верховна Рада України підтримала у третьому читанні та в цілому законопроект 1558-1 «Проект Закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Він передбачає перерахунок залишку кредиту за курсом на день укладення кредитної угоди. Проти ухвалення законопроекту висловився Національний банк. У своїй заяві вказав, що примусова конвертація валютних кредитів громадян за старим курсом гривні до долара, призведе до збитків банків у розмірі близько 100 мільярдів гривень і зруйнує фінансову систему України. А Міжнародний валютний фонд зобов’язав Президента України Петра Порошенка накласти вето на цей законопроект. Звісно, таке рішення не влаштовує самих валютних позичальників.

Нагадаємо, нещодавно валютні позичальники Полтави влаштували мітинг під кабінетом Валерія Головка, голови облдержадміністрації.

– Ми проводили акції під стінами обласної адміністрації, але реакції від влади – нуль. Тому прийшли сюди передати Валерію Головку, аби він попросив у Президента Порошенка не накладати вето на Закон «Про реструктуризацію споживчих валютних кредитів», – пояснила позицію позичальників Тетяна Гуржій, керівник ГО «Захист валютних позичальників».

За інформацією Андрія Дубаса, секретаря громадської ради при Національному банку України, обсяг кредитів в іноземній валюті становить в еквіваленті близько 60 мільярдів гривень.
Передісторія процесу

– Банк не продавець і не власник грошей, він фінансовий посередник, – говорить Світлана Прасолова, доцент кафедри фінансів і банківської справи Полтавського університету економіки і торгівлі, доцент, кандидат економічних наук. – Питома вага власних банківських ресурсів в його системі відносно незначна – 10-15 відсотків. Всі інші – «позичені». Це означає, що він, з одного боку, є посередником між власниками грошей, які поклали їх на депозитний вклад і сформували таким чином 60-70 відсотків ресурсів банків. А з іншого, банк використовує ці кошти в кредитах, щоб сплачувати відсотки за депозитами. Отримавши відсоткову ставку за кредитами, банк повертає депозити і сплачує проценти. В цьому відчувається зв’язок між процентними ставками за депозитами та кредитами. Зараз в іноземній валюті депозити надають під 10-13 відсотків, а в українській – до 25-26 відсотків річних. Відповідно, споживчий кредит апріорі не може бути дешевшим за такі процентні ставки.

За кордоном ставка за депозитами – 3-5 відсотків, відповідно, і кредити дешеві – 5-6 процентів. На ці показники насамперед впливає стабільність економіки, продовжує Світлана Прасолова. Немає стабільної економіки – немає низьких відсотків. У 2012 - 2013 роках процентні ставки почали трохи знижуватися, але події в Україні призвели до кризових фаз і чергового коливання цих відсотків.

Такий закон призведе до проблем із вкладниками в іноземній валюті

– Є таке поняття як валютний ризик, – продовжує Світлана Прасолова. – Валютні втрати внаслідок коливань валютної процентної ставки. І банк має управляти валютними депозитами. Зараз питома вага валютних кредитів та депозитів більш-менш пов’язана. Тобто скільки у нас валютних депозитів, стільки банк може надавати валютних кредитів. Якщо ж ми приходимо до того, що приймають закони, щоб погашати валютні кредити не за тим курсом, який був на момент погашення кредиту, виникає питання: а що ж тоді робити з валютними депозитами? За рахунок яких коштів банк їх буде повертати? Невже віддавати їх не за існуючим на сьогодні, а за тим же валютним курсом, коли валютний депозит поклали, - 8 чи 10 гривень за долар США? І чи погодиться вкладник на такі умови?

При цьому, слід враховувати, що сума банківського посередництва урівноважена відповідними нормативами Нацбанку – лімітом валютної позиції. Різниця має бути незначною. Якщо ж віддавати кредити за нижчими процентними ставками (як за валютними кредитами) та за курсом долара 8-12 гривень, виникає питання, – хто покриє різницю між валютними курсами, за якими банк зобов’язаний погашати депозитні вклади ( відповідно, 22-24 грн. за долар США)?

– Якщо в банку є надлишок кредитів, додаткові доходи, то він, можливо, і піде на це, – пояснює Світлана Прасолова. – Але збитки у банківській системі України за офіційними даними НБУ минулого 2014 року та на початку цього склали майже 53 мільярди гривень. При цьому ситуація є схожою на банківську кризу 2009 року. Та враховуємо, що 2009 року золотовалютні резерви були достатніми для рефінансування банківської системи. Зараз же таких коштів немає, тому банки банкрутують. Тобто таких фінансових установ, які були б здатні покривати різницю валютних курсів в Україні фактично немає. Можна сказати, що банківська система через банкрутство 30 банків просто «лежить». Для економіки країни це має негативні наслідки, оскільки значно зменшується спроможність банків ефективно виконувати функції фінансового посередництва, зокрема надавати кредити для фінансування розвитку підприємств, адже за умов нерозвиненого фондового ринку, кредити банків фінансують виробництво ВВП в Україні на 60-80 відсотків.

Чи є вихід?

Звичайно, підкреслює експерт, виходи є. У жодній країні світу стовідсотково проблему валютних позичальників не перекладали на банки. У цьому мають допомагати Уряд за рахунок коштів Держбюджету та Національний банк. Банки на сьогодні готові піти назустріч в окремих ситуаціях, наприклад, тим, хто брав кредит на соціальне житло.

– Хочу додати, що тільки-но за цей законопроект проголосували у Верховній Раді, вже наступного дня до банків прийшли вкладники повертати свої валютні депозити. І це також погіршило ситуацію, – каже Світлана Прасолова.

Коли люди беруть кредит в іноземній валюті, то мають розуміти, які ризики такі дії за собою несуть та мати джерела отримання валютних коштів. Особливо враховуючи нестабільну економіку нашої держави, переконана Просолова.

Із погляду управління фінансами держави – накладення вето – дуже розумний крок. Потрібно робити реструктуризацію, яка цілком можлива, якщо об’єднати зусилля держави, позичальника та банків.

До теми: Мінімальну зарплату і прожитковий мінімум пообіцяли підвищити вже з 1 вересня

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter