Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти

13 липня 2016 о 14:3526672 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти
Якщо новин немає, то чи можна їх придумати?

Ось уже кілька днів однією із пріоритетних тем більшості українських видань є висвітлення хресної ходи миру, любові і молитви за Україну, яку організувала УПЦ МП. ЗМІ повідомляють про проросійські настрої учасників цієї ходи. Користувачі соцмереж постять фото, на яких можна побачити учасників хресної ходи із георгіївськими стрічками, портрети царя Миколи ІІ. Майже усі всеукраїнські онлайн-видання процитували голову Верховної Ради Андрія Парубія, який заявив, що з боку учасників хресної ходи можуть бути провокації.

«За нашою інформацією Кремль вже підготував сценарій провокацій на 26
липня. До Києва, окрім дійсно мирних віруючих вірян, стягуються провокатори із забороненою активістською символікою і символікою країни-агресора. Ми це вже побачили в окремих містах нашої країни», – сказав Парубій, пише Українська Правда.

Відреагувала на ходу і полтавська влада – опублікувала відповідне звернення.

Звичайно, хресна хода не залишилася без уваги полтавських журналістів.

Один із користувачів Фейсбуку, місцевий священик Олександр Дедюхін, який служить у храмі Київського патріархату, опублікував фото полтавки у вінку із часнику (часник – давній народний оберіг від злих сил). Фото підписав так:

«Ось в таких віночках з часнику полтавські красуні збираються зустрічати хресну ходу московських упирів».

Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти

Журналісти як мінімум двох місцевих видань – Depo.Полтава та ВПолтаві.інфо вмить підхопили «гарячий» фотофакт та опублікували цю інформацію на своїх сайтах.

12 липня о 14.22 публікацію розмістив сайт Depo.Полтава, того ж дня під вечір така ж інформація з’явилася на сайті ВПолтаві.інфо.

Згодом публікацію розмістило всеукраїнське видання rbc.ua. Новину підхопили інші сайти.

Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти

Однак, як виявилося згодом, пост полтавського священика був жартом. Про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі.

Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти

– Я, звичайно, винен сам, що не написав великими літерами ЛОПАТА! ЖАРТ! Чи не поставив смайликів. Так, ми живемо в дивний час постпостмодерну, де можливо все. Де підлітки на виставці кладуть окуляри на підлогу, а народ вважає це просунутою інсталяцією. І так, я прекрасно розумів, що багато хто сприйме цей стьоб всерйоз, але мета була адекватних людей надурити, а упирів потролити. Отже, парафіяни, ви можете просто відписатися від моєї сторінки, але в будь-якому випадку, і особливо якщо ви все ж продовжите читати тут, що не вподібнюйтеся журналістам Депо видання та РБК-Україна – думайте, – написав священик.

Хресна хода, полтавські ЗМІ і журналістські стандарти

Жодне полтавське ЗМІ, опублікувавши це фото, не перевірило, де саме світлина була зроблена. В принципі, зробити це було так само легко, як і завантажити фото. Дівчина у вінку з часнику – активна користувачка Фейсбуку і її сторінка доступна. Ірина, яка за один вечір стала відомою на всю Україну завдяки фото у вінку з часником, розповіла мені, що фотографія, яку опублікували ЗМІ не має ніякого відношення до теми хресної ходи. Вона пояснила, що фото зроблено під час поїздки у Ковалівку, де була за кілька днів до написання новини.

– В час написання тих матеріалів я була в іншому кінці України, – говорить дівчина.

Власне, ми маємо яскравий приклад недотримання елементарних журналістських стандартів. Звичайно, соціальні мережі відіграють неабияку роль і є важливим інструментом в діяльності медіа. Соціальні мережі можуть бути джерелом інформації для ЗМІ. Але чи надійним джерелом – під питанням. Використовуючи інформацію з соціальних мереж, журналіст завжди ризикує порушити чи недотримати професійні стандарти. Беручи інформацію з соцмережі, журналіст повинен в першу чергу думати не про те, аби розмістити її швидше за інші сайти, а перевірити достовірність і точність інформації. В інакшому разі відповідати за недостовірну інформацію повинен журналіст. Також я раджу не забувати, що всеукраїнські сайти пильно стежать за новинами на регіональних і вишукують щось «гаряченьке», що б допомогло збільшити відвідуваність їх сайту. Новини на кшталт «Полтавці зустрічають Хресну ходу з Донбасу з прапорами і часником на голові» – прекрасний тому приклад.

Інформація, яку публікує редакція, повинна бути верифікованою, тобто перевіреною, підтвердженою, достовірною. Не вірити, а перевіряти – ось золоте правило, яким повинні керуватися ЗМІ, використовуючи у роботі інформацію із соціальних мереж.