Порошенко позбавляє надії на власне житло 500 тисяч українців

Влада
30 травня 2016 о 19:513003 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245

Верховна Рада України дозволила приватизувати кімнати в гуртожитках людям, які живуть там більше 5 років.

За відповідний законопроект № 1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)» у другому читанні і в цілому проголосували 252 народних депутати.

Однак Президент України Петро Порошенко наклав вето на Закон, коротко зазначивши, що його норми суперечать Конституції і законам України.

За роки незалежності в Україні були здійснені глобальні перетворення у житловому секторі. Проведена приватизація державного та комунального житлового фонду, виник ринок житла, розширилися засоби інвестиційного будівництва, прийняті перші акти для забезпечення житлом соціально незахищених громадян, захисту прав мешканців гуртожитків. А проте реформи, які були проведені в житловій сфері, мали не тільки позитивний ефект, а й окреслили низку проблем. Серед них і проведена приватизація житла без створення відповідної концепції управління приватизованим житлом, хаотичне надання інвесторам земельних ділянок під житлове будівництво, відсутня концепція інвестування та виконання забудовниками своїх зобов’язань. Таким чином, реформи житлового сектору, які були розпочаті разом з масовою приватизацією квартир, так і не були завершені. Експерти переконують, що за 24 роки жодна державна програма в повному обсязі не виконана. Причина не тільки у відсутності коштів. Перш за все, відсутній законодавчий документ щодо регулювання всіх цих питань в комплексі. Донині головним законодавчим актом з питань державної житлової політики в Україні залишається Житловий кодекс Української РСРС 1983 року.

20 квітня Верховна Рада України в другому читанні та в цілому ухвалила законопроект №1076 щодо удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків. Відповідний законопроект підтримали 252 народних депутати.

«Це наш спільний законопроект, підготовлений робочою групою за участю депутатів, експертів і громадськості, надзвичайно важливий для півмільйона українців, мешканців гуртожитків, які стали свого роду заручниками власників приватизованих підприємств і роками проживають під загрозою виселення. Свого часу було приватизовано, інколи навіть за копійки, цілі багатоповерхові будинки із сотнями мешканців. І так склалося, що люди, які своїми мозолями заробили невеликі квадратні метри квартир, де виросли їх діти, на жаль, не мали законодавчого права приватизувати своє житло», — зазначив один із авторів закону, народний депутат Олександр Кодола.

Після набуття законом чинності, мав запуститися механізм передачі гуртожитків, що були незаконно включені до статутних капіталів підприємств під час приватизації, у власність органів місцевого самоврядування. В подальшому це дало б можливість мешканцям гуртожитків приватизувати свої кімнати, в яких вони проживають багато років. Це, дійсно, важливий законопроект, на який чекали десятки тисяч сімей в Україні. Люди, які по п’ять і більше років проживають в гуртожитках, змогли б приватизувати житло. Крім того, законопроект давав можливість в судовому порядку визнавати недійсними договори купівлі-продажу гуртожитків колишніх державних підприємств, які були укладені 10 і 20 років тому. Адже в Україні незаконно приватні структури приватизовували гуртожитки разом з людьми, яких потім з сім’ями викидали на вулицю.

«Ми працювали над цими законодавчими змінами з 2012 року. Співавторами законопроекту є понад 20 народних депутатів з різних фракцій. Але «протягти» законопроект у попередній каденції було фактично неможливо через лобістські групи, які відстоювали інтереси власників гуртожитків. Тепер у мешканців гуртожитків з’явилась можливість захистити свої права та майно», – зазначає один із співавторів законопроекту Ігор Васюник.

Варто зазначити, що законодавчі зміни давали мешканцями гуртожитків такі права:

- право приватизувати житло мешканцям гуртожитків, які були внесені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), зокрема і тих, що в подальшому були продані чи відчужені іншим способом;

- приватизувати можна було б не тільки кімнату в гуртожитку, але і блок чи секцію;

- приватизація могла бути проведена відразу після передачі гуртожитку у комунальну власність;

- право на приватизацію житла могли б мати не тільки «наймачі» кімнати в гуртожитку, а й члени їх сімей;

- можлива була також приватизація житлових приміщень в гуртожитках, які були раніше самовільно переплановані (під кухні, санвузли, коридори, прохідні кімнати тощо), але після погодження усіх технічних умов щодо можливості перепланування;

- право на приватизацію могли отримати особи без власного житла, які перебували у трудових правовідносинах з підприємством, яке надало їм право проживати в гуртожитку, тривалий час на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та фактично проживають у них та які не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.

Автори документа переконують, що дуже детально протягом кількох років вивчали проблему, а тому законопроект максимально враховував не лише права громадян України, а й усі норми Конституції та можливі правові наслідки. Тому для депутатів президентське вето є незрозумілим.

«Ми будемо долати вето Президента, щоб мешканці гуртожитків змогли скористатись своїм гарантованим Конституцією України правом на житло», — заявив народний депутат Олександр Кодола.

То хто ж більше компетентний: депутати чи Президент? Відповідь на це питання шукатимуть юристи та експерти. З погляду моралі, Президент Порошенко право вето застосував, на мою думку, не там. Хоча звідки йому знати про житлові проблеми простих українців?!

Просторий маєток сім'ї Петра Порошенка розкинувся на мальовничому березі річки Козинки в Конча-Заспі під Києвом. На цій території, розміром близько 2 га, колись була розташована база відпочинку "Чайка", що в минулому належала Київській кондитерській фабриці ім. Карла Маркса (нинішньої "Roshen"). Нині за 5-метровим парканом височіє резиденція Президента України.

Маєток Порошенка являє собою палац, виконаний у класичному стилі, за зовнішнім виглядом нагадує американський Білий дім, приблизно 2 тис. кв. м. Також на території маєтку розташований двоповерховий будинок менших розмірів, оформлений у тому ж стилі, що й основний палац, гостьовий котедж, дерев'яний банний комплекс із виходом до води, кілька альтанок, озеро, причал, пляж, каплиця.

Будівництво заміської резиденції Петра Порошенка просувалося невеликими темпами. Протягом приблизно 10 років зовнішній вигляд маєтку поступово змінювався: старенькі дерев'яні будиночки пансіонату зносилися, а на їх місці зводилися нові споруди.

Коробки основних будівель були готові вже в 2007 році, і тільки у 2014 році закінчилися оздоблювальні та внутрішні роботи, навели порядок на садовій ділянці і провели прибирання території.

Вартість цього маєтку оцінюється приблизно у $17 млн. Якщо брати в розрахунок, що 1 кв. м землі в цьому VIP-селищі коштує приблизно $15 тис., то вартість однієї тільки землі становить $7,5 млн. Плюс ціна будівель тягне на $10 млн.

Схоже, що життя «по-новому» з кожним днем все більше відчувають на собі прості українці. Президенти ж живуть по-старому.