Полтавський Новий рік у 80-ті: дефіцити, «Советское шампанское» та сервіз «Мадонна»

Фото
Валентина Зайченко26 грудня 2011 о 16:081186 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Полтавський Новий рік у 80-ті: дефіцити, «Советское шампанское» та сервіз «Мадонна»
Фото. Спогади про традиції святкування Нового року у недавньому минулому.






Продукти по блату

Свято у полтавців, як у будь-якої полтавської родини, починалось не за день і не за тиждень до Нового року. Адже треба було провести ретельну роботу – «дістати» продукти.

Для цього підключали те, що у 80-ті цінувалось не менш за гроші, – зв’язки. Люди починали активно звертатись до знайомих, вхожих у верхи або з доступом до продуктів, які «не викидались» на прилавки. Так можна було отримати і дещо з дефіцитів. А список дефіциту був великим. Навіть звичайна м’ясна вирізка (м’ясо можна було купити тільки придбавши в довісок кісток) або твердий сир, якого просто не завозили в магазини. Навіть для того щоб знайти нормальну рибу для смаження, бажано було б мати серед знайомих когось із «Полтавариби». Ще один варіант – написати замовлення тому, хто їхав у відрядження до Москви. До тодішньої радянської столиці постачали все, що не завозили у регіони, і з союзних республік, і з закордону також. Тож усі, хто їхав до першопрестольної, мав довжелезний список покупок, за якими відстоював московські черги. Таким чином можна було отримати на святковий стіл навіть заморські банани – а це було просто диво. Останнім шансом добути святкової їжі міг стати подарунковий  набір із роботи – на багатьох підприємствах керівництво організовувало такі для працівників. І щасливчики отримували суцільні дефіцити – банку шпротів, угорський зелений горошок, палку копченої ковбаси, банку майонезу та, звісно, «Советское шампанское».

Сервіз «Мадонна» – ознака свята

Напередодні Нового року, 31 грудня, чоловіки зазвичай прибирали, а жінки заступали на тривале чергування на кухню. І ось близько десятої всі урочисто сідали перед телевізором за святковий стіл в очікуванні «Блакитного вогника» і кремлівських курантів.  Місто тоді жило за московським часом, тож 12 годин полтавцям било одночасно з москвичами.

На святковий стіл не просто ставили все найкраще. Сервіровка теж мала значення. У кожній родині існувала хоча б одна святкова скатертина. Правда, часто поверх неї стелили прозорий поліетилен – аби прослужила довше. Зате іноді крохмалили серветки, скручували їх конусами і ставили біля тарілок. Обов’язково начищали мельхіорові прибори. Усі салати подавались у модних тоді салатницях з кришталю. Такі вироби були дуже престижним подарунком. Їх часто дарували жінкам на ювілеї в трудових колективах. І, звісно, з полиці серванта витягали сервіз «Мадонна». Його можна було дістати лише по великому блату, але наявність цих перламутрових тарілочок свідчила про те, що родина живе більш-менш заможно.

Звісно, сценарії свята були в кожного свої – хтось проводив його у родинному колі й лягав спати, хтось шумно відмічав із гостями. Але ці прості традиції залишили стільки чудових спогадів.

Ілона Фанта

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter